У них ориал обитания такой, они рождаются в воде
Тропическое дерево плоды которого можно употреблять в пищу. По вкусу они напоминают хлеб
Папоротеподібні є вищим ступенем в еволюційному розвитку рослинного світу порівняно з мохоподібними. Для них також характерна зміна поколінь, проте еволюція папоротеподібних відбувалася в напрямі ускладнення будови спорофіта і спрощення гаметофіта. Таким чином, у циклі розвитку папоротеподібних домінуючим є спорофіт, представлений дорослою рослиною з справжніми коренями. Гаметофіт папоротеподібних має вигляд невеличкої пластинки (талому) найрізноманітнішої форми, який до субстрату прикріплюється за допомогою ризоїдів. Він може бути одно- чи дводомний, часто не зв’язаний з спорофітом і має назву заростка.<span>Спори папоротеподібних, проростаючи, утворюють гаметофіт — заросток з архегоніями і антеридіями. Запліднення відбувається у краплинно-рідкому середовищі, і зигота знову розвивається у спорофіт, який деякий час живиться поживними речовинами заростка.</span><span>Сучасна систематика розглядає папоротеподібні не як систематичну, а як екологічну групу рослин, яка включає 5 самостійних відділів: Ринієподібні, Псилотоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні і Папоротеподібні. Серед них найбільше значення мають останні три відділи.</span>
Говорят - круговорот веществ. Но не круговорот энергии. Почему? А потому что в результате деятельности различных функциональных групп организмов все химические вещества возвращаются в биогеоценоз. Энергия же, однажды зародившись, передается по следующим трофическим уровням, причем часть энергии рассеивается, часть тратится на жизнедеятельность организмов, и только 10% переходит на следующий трофический уровень. Поэтому говорят именно о потоке энергии, а не ее круговороте