1. С
Учні (підмет) прийшли (присудок) навчатися (обставина). Бо можна поставити питання "з якою метою?".
2. Б
Просте речення - речення з однією граматичною основою.
Возвеличить - присудок. Підмет відсутній. Муляри й теслі людського життя - звертання.
Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Вона з глибини віків промовляє до нас звичаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами і фресками Софії Київської, Михайлівською золотоверхою, справжнім дивом — козацькими соборами, то стали виявом народного бачення й розуміння краси, духовного багатства українського народу.Ми ніколи не були бездуховними, примітивними. А якщо й трапляються окремі «людці», «безбатченки», що готові посягнути па святині, то воші знаходять осуд і ганьбу у людей. Згадаймо, як виступили мешканці села Зачіплянки проти Володьки Лободи, який зазіхнув на святая святих — собор (роман О. Гончара «Собор»).Саме у ставленні до старого козацького собору тут показано духовну сутність народу. А Софійський собор — це втілення душі народної, народного духу, духу, громадянства, мудрості.Духовність людини — це особлива здатність цінувати, зберігати, примножувати найвищі прояви високого, здійснювати лише праведні вчинки, творити добро не заради похвали, а за власним сумлінням. Розумна людина обов’язково приходить до віри в Бога, бо саме у десяти заповідях Господніх — мораль, етика, основні закони людського буття.<span>Ми живемо у скрутні часи. Нині у душах багатьох людей панує хаос. Знецінюються моральні та стичні цінності, часто світом керують неправда і гроші. Люди кинуті напризволяще. Вони зрікаються віри й добра. Тупцюються на місці, наче сліпці, заганяючи себе у глухий кут самознищення. Замість духовних цінностей на першому плані — низькі потреби.
</span>Скарбницею людського духу є мова народу. Адже саме через мову народ передає свої мрії, бажання, прагнення, переживання. Наша мова належить до найрозвиненіших, найбагатших мов світу. Але сьогодні, на жаль, і вона переживає важкі часи. Деякі наші співвітчизники готові легко зректися рідного слова, замінити його чужим. Нині так, як і за часів Т. Г. Шевченка, ми нерідко бачимо плазування перед західним. А наш духовний батько нам заповідав:Не шукайте, не питайтеТого, що немаєІ на небі, а не тількиНа чужому полі.<span>Я твердо переконана, що восторжествує правда на землі, злагода, добро між людьми. Ми усвідомимо заповіти предків, згадаємо про наш святий обов’язок перед історією і сучасністю, перед минулим та майбутнім. Ми будемо берегти духовне багатство нашого народу, примножувати його. Ми повинні задуматися про те, яку духовну естафету наше покоління передасть наступним, які духовні цінності ми створимо, передамо нащадкам.</span>
Годииник - він.
Іменник у непрямому відмінку(родовому): годинникА, отже, це чоловічий рід.
Твір оповідання на вільну тему МОЇ ЗАХОПЛЕННЯ. Кожен народ, піклуючись про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожен вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню пощастило, бо живемо в цивілізованому світі, є безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а й різних країн і народів. Саме наявність різноманітної інформації дає змогу мені і моїм ровесникам займатись улюбленою справою, обирати собі заняття до смаку. Мої батьки вважають, що дитина повинна сама вибрати собі улюблену справу. А оскільки всі діти талановиті, то батьки повинні направити дитячі таланти в правильному напрямку. Дитинства я виявляв здібності і до малювання, і до музики, і до спорту. Тому батькам було дуже важко водити мене в ізостудії, музичної школи і в басейн одночасно. Зрештою довелося вибирати між трьома захопленнями. Я не міг визначитися - і захопився технікою. У гуртку авіамоделювання мені дуже подобалося. Досвідчені керівники вчили гуртківців проектувати і збирати авіамоделі. Але я, на жаль, далі однієї моделі не пішов, більше дивився моделі інших, ніж робив власні.
Шкода Іванка, він сирота, в нього немає сім'ї. Марино, виходь з магазину, зараз по тебе приїде таксі. Лежить на ліжку ледащо, ні про що не думає.