Традиційна поведінка тварин вивчалася психологами, які використовували для цього лабораторних тварин, наприклад пацюків, в умовах, що дозволяли повністю контролювати одержувану піддослідними тваринами інформацію й можливості їх научування. Психологічний підхід недооцінював уроджені, що не залежать від досвіду реакції. Крім того, звичайно не враховувалися й ті типи поведінки, які служать адаптацією виду до типового для нього природному середовища й не завжди проявляються в лабораторній обстановці. Ці два недоліки були переборені з після дарвінівську епоху, коли почали вивчати поведінку тварин з еволюційної точки зору.
Головна зміна полягала в тім, що поведінка тварин стала розглядатися як одна з ознак, що формується в процесі природного добору поряд з анатомічними й іншими спадкоємними особливостями конкретного виду.
Однак хаотичний витяг термінів для пояснення поведінкових феноменів погано впливав й впливає на розуміння даного питання, тому що різні наукові школи, що вивчають поведінку, під однією і тією ж назвою можуть розуміти різні речі, а ті самі явища йменувати по-різному. Нарешті, сучасна наука частину термінів, що зустрічаються в літературі, може не використовувати, оскільки із часом стало зрозумілим, що вони неінформативні. І саме головне - існуючі дослідницькі школи обробляють, образно говорячи, наукове поле в різних його частинах й у різних напрямках, тому одні вчені більше уваги приділяють одним групам явищ, інші - іншим, вивчати їх під різними кутами зору. Тому актуальність моєї роботи полягає в спробі описати класифікацію форм поведінки тварин та основних форм поведінки тварин.
Эпительная ткань состоит из одного или несколько шаров, клеточная жидкость плохо развита, а соеденительная состоит из волокон и клеток, соеденительная придает эластичность, а эпительная- изготовляет вещества для <span>переваривания еды
Учу на украинскому это, но суть такая же </span>
Жирные масла растений представляют собой наряду с углеводами концентрированный энергетический и строительный резерв
жизнедеятельности организма.
До 90% видов растений содержат запасные жиры в семенах, но они могут накапливаться и в других органах растений.
Основная роль запасных жиров в растении - использование их в качестве резервного материала (во время прорастания семян и развития зародыша) ;
кроме того, они выполняют важную роль защитных веществ, помогающих организмам переносить неблагоприятные условия окружающей среды,
<span>в частности низкие температуры. Накапливаясь в семядолях зимующих семян, жиры способствуют сохранению зародыша в условиях мороза. </span>
Кот лесовой,сапсан беркут
Если бактерии в человекке то их убивает клетки иммунной системы ,если они не справляются то антибиотики? :D
