Нещодавно в підручнику з української мови я побачила(в) дуже чудову картину Антона Монастирського під назвою "Запорожець".
Антін Монастирський - народний художник України. Антон жив і працював у Львові.
На картині зображений замислений запорожець похилого віку з вольовим обличчям, постава в запорожця трохи нахилена, ніби він над чимось замислений. Чолов'яга з задумливим виразом обличчя. Очі чорні, а погляд суворий та зацікавлений чимось. Волосся в того запорожця темне та у формі оселедця. Губи красиво закриті пишними вусами. Ніс довгий та з горбинкою, і він трохи загострений. Одяг красивий, і по ньому одразу видно, що це одяг справжнього запорожця, це підкреслює його овечий кунтуш чорного кольору, біла сорочка та червоний жупан та шабля з золотим малюнком, яка одразу викликає до себе увагу.
Ця чудова картина викликає в мене сум, бо коли дивишся на цю картину, здається, що в цього чоловіка - запорожця щось трапилось, і щось дуже недобре, бо коли щось недобре, то сум наступає несподівано!
Пишіть не пожалкуєте, мені за цей твір 12 балів поставили))) Сподіваюся, що я Вам допомогла
<span>Н. (хто?) </span><span>півтораста студентів</span>
Р. (кого?) півтораста <span>студентів</span>
Д. (кому?) півтораста студентам
З. (кого?) півтораста студентів
О. (ким?) півтораста студентами
М. (на кому?) на півтораста студентах
Ответ:
срібний ланцюжок, срібна зима; міцний картон, міцне здоров'я; Тихий океан, океан емоцій; говорить про політику, ліс говорить; весна сміється, дівчинка сміється; золоті жнива, золоті сережки
горизонт, обрій, крайнебо, небосхил,
Ні риба,ні м'ясо.............
Чи потрібно читати книги? Звісно ж, потрібно. Вони дають нам знання, допомагають у вирішенні тяжких питань. Але деякі вважають, що усе можна прочитати в Інтернеті. Але ж краще, коли ти читаєш саме з книги, бо ти відчуваєш її на дотик, так і прагнеш відчути задоволення від прочитанного. Інформація у книзі легше сприймається, легше опрацьовується. Деякі книги містять те, що не містить Інтернет, бо у Інтернет люди додають те, що вони знають. А не знають вони лише того, що не прочитали у справжній книзі.
