<span><span>Людська душа – павутинка, химерне плетиво, що рветься навіть від легесенького подиху вітерця… А ще – дорогоцінне полотно, витонченості якого подивується не одна вправна ткаля, зрештою, на цілому світі не знайти людини, яка б могла створити щось подібне. Усвідомлення цього спонукало не одного знаного або ж і зовсім невідомого мислителя задуматися над вічними та складними мотивами людського існування. Очевидно, саме тому маємо змогу читати і ці поетичні рядки, сплетені уявою, наснагою, переживаннями, вірою та любов’ю львів’янки Галини Матвієнко. Народилася Галина у Львові. Тут закінчила загальноосвітню середню школу № 82, а також дитячу музичну школу № 1 ім. А. Кос-Анатольського – опанувала гру на бандурі. Цього року Галина Матвієнко стала випускницею історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також – аспіранткою цього навчального закладу.</span></span>
Природа дала нам ще одну ціннісь - це квіти.Квіти- надзичайно красиві , запашні та милі рослини.Вони живуть у "Царстві квітів".Королева у них - троянда.Вона така непідступна , владна рослина ,але водночас красива і ніжна.Царство рослин велике , різноманітне.Тому,що там живуть різні квііти за строктурую , кольорами,запахами....Цінуйте те , що дала нам природа.!!
Снідав-вечеряв, обідав.От такі антоніми.
Хтось потрiбен бути серйозним,а з серйозним пожартувати можна!