Да, были. Даже после того, как внук обманул бабушку и в туесок напихал травы, а сверху присыпал ягодами, бабушка все равно привезла ему в подарок пряник, о котом мечтали все мальчишки - коня с розовой гривой. Дедупка всегда жалел и голоса не повышал
Машинист Мальцев. Потому-что автор акцинтирует на него внимание и описывает творческий процесс.
1<span>Уславлення краси й різноманітності світу, прагнення до його відкриття та пізнання.Висловлення співчуття простим трудівникам, чиєю працею створюється усе багатство.<span>Наголошення на необхідності соціальної справедливості та вмінні підходити до оцінки життєвих явищ різнобічно.
2</span></span><span>Саме такі листівки купував кожен турист із вірша Дж. Родарі «Листівки з видами міст». Італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. Але чи відповідає зображене дійсності? Не завжди. Світ, виявляється, не такий уже й безжурний. Є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. Такий він, світ «без глянцю». Реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному, героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. І він починає розуміти, що життя набагато суворіше, ніж здається на перший погляд. А за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.</span>
О мы это проходили год назад
Великий співець Орфей, син річкового бога Еагра і музи Калліопи, жив у далекій Фракії. Дружиною Орфея була прекрасна німфа Еврідіка. Палко кохав її співець Орфей. Але недовго тішився Орфей щасливим життям з дружиною своєю. Одного разу, незабаром після весілля, прекрасна Еврідіка збирала зі своїми юними жвавими подругами німфами весняні квіти в зеленій долині. Не помітила Еврідіка в густій траві змії і наступила на неї. Вжалила змія юну дружину Орфея в ногу. Голосно скрикнула Еврідіка і впала на руки подруг, що підбігли. Зблідла Еврідіка, склепились її очі. Отрута змії урвала її життя. Жах охопив подруг Еврідіки і далеко рознісся їх скорботний плач. Почув його Орфей. Він поспішає в долину і бачить холодний труп своєї ніжно коханої дружини. В розпачі Орфей. Не міг примиритися він з цією втратою. Довго оплакував він свою Еврідіку, і плакала вся природа, чуючи його сумний спів.
Я ль на свете всех милее -хорей, подруга дней моих суровых-ямб, сижу за решеткой в темнице сырой-амфибрахий, урну с водой едва уронив... -вроде амфибрахий(точно не поняла), в первом ударение на на первый слог, второе на второй слог, третье трехсложный размер стиха на второй слог,
