Ответ:
В произведении есть черты русского фольклора. События происходят в "крещенский вечерок". Старинные обряды имеют место в произведении: бросание башмака, пение над блюдечком с кольцом, прополка снега. Девушка хочет увидеть своего суженого и гадает на свече с зеркалом. Здесь передана и обстановка древней Руси: светлица,сани,метель. Гадания заррещаются церковью Светлана нарушила заповедь. И как предвестник беды появляется ворон, прокаркавший "печаль".Ворон-стмвол смерти.Героиню окружает метель,бубто дыхание смерти.Она видит гроб ,в котором она видит жениха. В момент трудности,героиня обращается к Богу, что и является её спасением. Голубь-симвлл Мира спасает ее.
Объяснение:
Ответ:
Тут больше чем 10)
Объяснение:
Как скинуть вопросы по кроссворд???
Вася - главный герой, рассказчик повести В. Г. Короленко "В дурном обществе". Он проявляет милосердие и заботу к "детям подземелья".
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Летом мы с друзьями ходим на речку. там мы плаваем, ловим рыбу, загораем и и граем в игры. (пишешь где ты любишь купаться) каждый день я спешу на речку