2.- утверждение верное. 3- дыхание. <span>1.1.К тканям животных относятся: А). нервная; <span>1.2. Характерными чертами животной клетки является: <span> Б) отсутствие клеточной стенки; </span></span></span>
<span><span><span><span>2.Какое значение для человека имеют животные: А) мишообразные грызуны: М<span>ногие из грызунов едят вредных насекомых. Грызуны вроде крота, перекапывают землю своими туннелями и тем самым обогащают ее кислородом. Бобры грызут старые деревья, тем самым давая жизнь новым побегам. <span> <span>3.Что такое ткань? -<span>Ответ: </span>Ткань<span> — система клеток и межклеточного вещества, объединенных общим происхождением, строением и выполняемыми функциями. </span></span></span></span></span></span></span></span>
Кокки — шаровидные бактерии, диаметром 0,2—4,5 мк. К группе кокки
относятся стрептококки, стафилококки, микрококки, диплококки, нейссерии,
сарцины. Кокки различаются по взаимному расположению отдельных клеток
(рис.). Стрептококки образуют цепочки, диплококки располагаются попарно,
микрококки образуют скопления неправильной формы, сарцины — скопления
кубической формы. Кокки могут иметь овальную или ланцетовидную форму
(пневмококки). Некоторые кокки по форме напоминают кофейное зерно
(гонококки). Группа кокки объединяет и чисто сапрофитные и паразитарные
формы.
Царство-животные
тип-хордовые
отряд-хищные
род-серые лисицы
вид-серая лисица
ЩО ТАКЕ КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН? Коли тварина здійснює якусь дію, що змінює поведінку іншої особини, можна говорити про те, що відбулася передача інформації - комунікація. Будь-який тип поведінкового «впливу» з боку однієї особини, що спричиняє або здатний спричинити зміни в поведінці іншої особини, - це стимул.
Стимули, так само як і комунікація, що на них базується, можуть мати різну природу. Так, комунікація можлива як побічний продукт основних форм життєдіяльності (наприклад, за характером руху тварини в поєднанні з її загальним виглядом інша тварина може отримати інформацію про здоров’я цього представника тваринного світу й відповідно будувати свою поведінку).
Передача інформації також можлива за допомогою специфічних систем зв’язку. Таких основних систем у тварин (як і в людини) є п’ять: зір,

слух, нюх, дотик і смак. Сигнали тварин зазвичай і спрямовані на всі п’ять органів чуття.
Найчастіше тварини спілкуються одна з одною за допомогою звуків: гавкоту, вереску або співу. Навіть риби, які, здавалося б, абсолютно «безсловесні», не виняток. Дуже багата звукова комунікація водних ссавців - дельфінів. Вони не тільки клацають і свистять, а також обмінюються ультразвуковими сигналами, яких ми не чуємо.
Звукові сигнали особливо важливі на далеких відстанях. Інші види сигналів зазвичай використовують під час безпосереднього контакту. Часто важливу роль у спілкуванні відіграють пози й рухи тіла - зорові сигнали. Утворюючи пари, контактуючи в угрупованнях, тварини використовують характерні для

кожного виду «ритуали», наприклад шлюбні танці. За допомогою таких рухів тварини повідомляють про той чи той свій намір. У багатьох випадках рухи або пози доповнюються звуковими сигналами.
Вишкірена паща (мал. 289), здиблена шерсть, випущені пазурі в багатьох видів хижих ссавців — це сигнали агресії. Часто тварини, щоб налякати ворога, ніби «роздуваються», намагаються здаватися більшими, ніж вони є. Так, сова вухата характерним чином розкриває крила й змикає їх над головою. Кобра перед нападом роздуває так званий капюшон (мал. 290).
Іншим важливим елементом комунікації тварин є хімічні сигнали. За їхньою допомогою багато ссавців позначають межі своєї території. Ми вже згадували про це, коли вивчали територіальну поведінку тварин. Собаки, наприклад, використовують краплі сечі: свою мітку вони залишають здебільшого там, де вже «відзначилися» інші мешканці того самого двору. Знаючи це, собака уважно обнюхує землю, кущі, стовбури дерев, щоб дізнатися, хто побував тут за його відсутності (мал. 291).

ЧИ СКЛАДНА «МОВА ТВАРИН»? Набір повідомлень, якими обмінюється більшість тварин, зазвичай досить обмежений. Найчастіше це застереження або команди: «увага», «обережно», «рятуйся», «забирайся геть», «іди-но сюди», «летімо разом»,
«ділянку зайнято» та інше.
Одні сигнали дають змогу батькам і дитинчатам упізнавати один одного; інші - впізнавати родича; ще інші повідомляють про неприязнь та агресивність або, навпаки, про миролюбний настрій. Є сигнали, що сповіщають про намір гратися або залицятися.
Під час ретельного дослідження комунікації деяких видів тварин було встановлено, що вони використовують досить складні набори повідомлень.
Так, порівняно недавно вчені з’ясували,
що в «мові» східноафриканських верве-ток (мал. 292) є набір звуків, які позначають деякі конкретні речі: «леопард», «змія», «хижий птах», «павіан», «людина з рушницею», «людина без рушниці». Тварини користуються різними сигналами залежно від того, про яку загрозу попереджають. Є в них і спеціальний сигнал «дощ». Його записали на плівку, і коли цей запис увімкнули в хорошу погоду, мавпи кинулися ховатися хто куди.
