Антоніми – є словами однієї й тої ж частини мови, які за значенням протиставляються один одному. Основою антонімії є наявність у значенні слова якоїсь якісної ознаки, що може збільшуватися або зменшуватися, або ж доходити до протилежного. Через це в антонимические відносини можуть вступати не всі слова.
Антоніми можна розділити на два типи: утворені від різних корінь або разнокорневые (білий – чорний, жити – умирати, добре – погано) і однокореневі (прийти – піти, минуле – небилиця). Однокореневі антоніми звичайно утворяться за допомогою префіксів.
<span> Антонімами можуть бути імена іменники (день – ніч, батьківщина – чужина, молодість – старість), імена прикметники (хоробрий – боягузливий, гарячий – холодний, свій – чужий), дієслова (розцвітати – в’янути, наближатися – віддалятися, поспішати – баритися), прислівника (легко – складно, смішно – смутно, сюди – туди).
</span> Антоніми широко використовуються як образний засіб мови в художній літературі, у публіцистиці, у розмовному мовленні. Дуже багато прикладів дає усна народна творчість, особливо прислів’я й приказки: слово – срібло, а мовчання – золото, як гукнеться – так і відгукнеться, не було б щастя, так нещастя допомогло.
<span>
</span>
1) Піду у садочок вишневий,
<span>Послухаю спів солов'я, </span>
<span>Там ранок зустріну рожевий, </span>
Тобі я вклонюся, земля. <span>Ф. Пантов
(обставини: У САДОЧОК, ТАМ)
</span>2) Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.<span>А. Німенко
(ОБСТАВИНИ: радісно, весело)
</span>3) Любіть Україну, як сонце, любіть,
<span>як вітер, і трави, і води…(В. Сосюра)
обставини: ЯК СОНЦЕ, ЯК ВІТЕР, ТРАВИ, ВОДИ)
</span>4) Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно. (Микола Верещака)<span>
ОБСТАВИНИ: з давніх віків, невпинно)
</span>5) Нарешті збулося - її здобула
Звитяжна моя Україна. (Микола Верещака)
обставина: НАРЕШТІ
6) В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна (Микола Верещака)
ОБСТАВИНИ: в садах і дібровах, в вечірні часи
Невідомо звідки налетів вітер, зашуміли гіллями берези.
Порозтають тії білії сніги, покриються травицею всі луги, розів 'ється калинонька і садок..
У моего друга большой размер ноги.
Размер этой палатки как раз нам подходит.
У душ красивих і красива мова, убогість мови - це убогість духу.Твір