Епітети : ліс живий; добрі очі; старезні пні; кошлаті поторочі; білі вальси радісних беріз; сонний гриб в смарагдовій куфайці; багряне сонце; сивою сосною; малі озерця; втомлені громи.
Метафори: цей ліс живий; вальси радісних беріз; і сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс; показує кіно; малі озерця блискають незлісно; поїдемо поговорити з лісом.
Гіпербола: ліс живий; гриб дощу напився; ведмеді забивають доміно; поїдемо поговорити з лісом
1.Лось із заповідника в досвітніх сутінках 2 Насторожливий тріск Зрадлива крига на річці4. Лось у небезпеці5. Два хлопчики-рятівники6. Врятований звір7. Несподіваний постріл<span>8. Благання дядька ШпичакаⒶ</span>
Ответ:
1.Як називалася книжка яку поп дав Михайлику?
"Космографія"
2.Що сбирали Михайлик з Любою?
Черешні та інші ягоди
3.Яке слово було святим для матері Михайлика?
Насіння
4.Що вабило Михайлика у небі?
Зорі
5.Що написав Михайлик?
П'єсу
6.Хто розбивав лід на річці своїм востом?
Щука
7.Що подарував батько Михайлику?
Чоботята
8. Яке слово нагадувало Михайлику найдорожчі дні дитинства?
Кирея
9.Кому віддав насіння Михайлик?
Жебрачці
10.Куди відвів Михайлика його тато?
До школи
11.Що побачив Михайлик в небі на початку твору?
Лебедів
12. Як звали вчительку Михайлика?
Настя Василівна
Объяснение:
Ну а потом сам(а) придумаешь другие ответы, это же типо в форме теста нужно сделать
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний». Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
<span>Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися». Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?». </span>
<span>Анастасія Гаврилівна Лісовська (народилася біля 1506 року — померла біля 1562 року) була дочкою священика Гаврили Лісовського з Рогатина — невеликого міста на Західній Україні, розташованого неподалік Тернополя. У XVI столітті ця територія належала Речі Посполитій і постійно підлягала спустошливим набігам кримських татар. Під час одного з них влітку 1522 року молода дочка священнослужителя потрапила у полон до ворога. Легенда свідчить, що це нещастя трапилося напередодні весілля Анастасії.</span>
