Утворення водневих зв'язків в комплементарних парах A-T і G-C в ДНК
Комплементарність (у молекулярній біології і генетиці) — взаємна відповідність молекул біополімерів або їх фрагментів, що забезпечує утворення зв'язків між просторово взаємодоповнюючими (комплементарними) фрагментами молекул або їх структурних фрагментів унаслідок супрамолекулярних взаємодій (утворення водневих зв'язків, гідрофобних взаємодій, електростатичних взаємодій заряджених функціональних груп тощо).
Взаємодія комплементарних фрагментів або біополімерів не супроводжується утворенням ковалентного хімічного зв'язку між комплементарними фрагментами, проте через просторову взаємну відповідність комплементарних фрагментів приводить до утворення великої кількості відносно слабких зв'язків (водневих і ван-дер-ваальсівських) з чималою сумарною енергією, що приводить до утворення стійких молекулярних комплексів.
Разом з тим, слід зазначити, що механізм каталітичної активності ферментів визначається комплементарністю ферменту і перехідного стану або проміжного продукту каталізуємої реакції — і в цьому випадку може відбуватися оборотне утворення хімічного зв'язку.
У восточных славян в <span> VIII – IX вв</span>
Дыхательный процесс<span>Дыхание представляет собой сложный процесс газообмена между внешней средой и организмом. Вдыхаемый воздух существенно отличается по своему составу от выдыхаемого: из внешней среды в организм поступает кислород, необходимый элемент для обмена веществ, а наружу выделяется углекислый газ.
</span>Дыха́тельная систе́ма челове́ка<span> — совокупность </span>органов<span>, обеспечивающих функцию внешнего </span>дыхания человека<span> (газообмен между вдыхаемым атмосферным воздухом и циркулирующей по малому кругу кровообращения кровью).
ВСЁ ЕСТЬ В ИНТЕРНЕТЕ.
</span>
Ыерыкверрпывапевкрвмриавыолдпмвартыдполмаупиды