Після смерті Лева володарем став його єдиний син Юрій І, котрий, як і його дід, мав титул короля Русі. Вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало Для зміцнення держави. Найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: Юрій зосередив у своїх руках владу над Волинським і Галицьким князівствами, а столицю переніс із Холма до Володимира.
Домігся утворення окремої Галицької митрополії (1303). Скориставшись послабленням Золотої Орди, він поновив владу над Пониззям, встановив дружні відносини з Польщею й Тевтонським орденом. За його правління переживала піднесення економіка держави. Його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».
<span>Юрій II Болеслав Тройденович</span><span>(близько 1306- 1340 р.)- галицько-волинський </span>князь<span> (1325-1340 pp.). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І </span>Львовича<span>. Будучи католиком, прийняв </span>православну<span> віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти </span>експансії<span> Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. Прагнучи зміцнити князівську </span>владу<span>, вів боротьбу проти </span>бояр<span>, у якій спирався на </span>міщан<span>. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити </span>католицтво<span>. Ці заходи </span>Юрія II Болеслава<span> підривали значення місцевої </span>аристократії. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства (Галицько-Волинська держава<span>): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, </span>національна<span> знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. У 1340 р. </span>бояри<span> організували проти Юрія II Болеслава змову й отруїли його у Володимирі</span>
Охотоводство,земледелие, собирательство.
Может быть Испания? Все остальные были с фашистами?
1. Распространение Реформации
2. Расширение колониальных захватов
3. Принятие закона об обязательном высшем образовании
4. Усовершенствование техники
Ответ:
Новая экономическая политика ( НЭП или нэп ) экономическая политика прлводившаяся в 1920 е годы в Советской России и СССР.
Была принята 14 марта 1924 года Х сьездом.
Главная политическая цель НЭП а - снять социальную няпряжённость , укрепить социальную базу советской власти в виде союза рабочих и крестьян .
Социальная цель обеспечить благоприятные условия для построения социалистического общество.