Вона тоненька і міцна, латає нам кожухи, свитки.І зветься штука чарівна, ви здогадались, дітки?
Ще з далекого минулогго до нас дішла мова. Люди навчилися розмовляти і спілкуватися між сбою. Кожна мова унікальна по своєм, наприклад італійська є дуже лагідної, французька-сова кохання, китайська- одна із н
айскладніших у світі. Для свого розвитку потрібно багато читати, зокрема літературу, літописи, казки і все інше. Але є такі слова, які важко зрозуміти, в цьому нам помагає словник.
На мою думку кожна людина повинна мати словник, і небоятися у нього заглядати, оскільки це є невичерпне джерело знань. Він досить складний, багато незнаходять у ньому нічого цікавого. Про те, це не так він є дуже ццікавим і захоплюючим, просто ми нерозуміємо суть, оскільки не читаємо його. Без словника ми б незнали значень тих, чи інших слів.
Не потрібно нехтувати ним, оскільки багато поколінь старалися, віддавали своє життя за те, щоб записати щось нове, донести це до людей. Але нажаль цього нерозуміють у теперішньму світі. Єбагато уже мов, яких забули саме через те, що нехтували ними. Перш за все так непотрібно робити. Хто ж може подумати, що за декілька столітть пропаде його мова і це все буде черз те, що вони нехтували нею.
На даний момент є дуже так званих “суржиків”- змішаних мов. Я вважаю, що це одна з причин занепаду її. Оскільки люди забувать, що є їх слова, на їхній рідній мові, вони використовують ту, яка їм довподоби. І це є неправельно.
Я вважаю, що в майбутньому люди замисляться над цим питанням і небудуть так боятися заглянути в словник і дізнатися щось нове для себе, а можливо і записати, щоб про це дізналися інші.
Коли похмурі дощові осінні дні змінюються дзвінкими морозами , коли перший сніг обережно лягає на землю , ночі стають довгими , а небо високим і прозорим , ми готові зустріти прихід зими , суворої та сніжної.
Ця пора року по- своєму прекрасна . Це блискучі, під холодним зимовим сонцем ,білі покриви , це перетворені під снігом міста і села . Заснулі до весни дерева гордовито несуть свій сніговий наряд , насунувши на розлогі крони пухнасті білі шапки.
Річки покриваються блакитним льодом , і в цих морозних оковах їм належить чекати першої весняної відлиги , щоб з новою енергією прискорити галасливий біг своїх вод.
Зима – це час спокійної та мовчазної відвертості природи . Вона дрімає в цих холодних обіймах , у тиші і спокої .
Прекрасна зимова ніч , коли на темному небі виникають тисячі яскравих блискучих зірок , чарують ясну і безвітряну погоду , а під ними блакитним покривалом розстеляється багатий сніговий покрив.