В верхней точке траектории скорость равна нулю:
V = Vo-g*t
Тогда время подъема
t = Vo/g = 30/10 = 3 секунды
Высота подъема:
Н=g*t²/2=10*9/2=45 метров
Но за 1 секунду тело "упадет" на:
h = 10*1² / 2 = 5 м
Значит, ОБЩИЙ путь камня:
S = H + h = 45+5 = 50 м
1.
Q=cmΔt
c1=230 Дж / кг * °C - удельная теплоёмкость олова
c2=400 Дж / кг * °C - удельная теплоёмкость меди
Δt=1 <span>⁰С</span>
m=1 кг
Q=1*1*230=230 Дж
Q=1*1*400=400 Дж
2.
Если массы, и начальные температуры шаров одинаковы - всё будет зависеть от теплоёмкости, то есть где больше теплоёмкость, там опустится больше температура.
c1=500 - сталь
c2=460 - железо
c3=400 - медь
3.
Q=cmΔt=7,5*10*4200=315000 Дж=315 кДж
4.
Q=cmΔt=50*400*0,3=6000 Дж=6 кДж
5.
Δt=t1-t2
Q=cmΔt=10*4200(90-35)=2310000 - это кол-во теплоты горячая вода отдала холодной
Q=cmΔt
m=Q/cΔt
m=2310000/(35-10)*4200=2310000/105000=22 кг
Все задания на одну формулу, что тут объяснять "подробно"?
Хотя...
Теплота, это колличество внутренней энергии измеряемое в Джоулях, колличество теплоты обозначается буквой Q.
Тепловые процессы.
У вещества есть 4 состяния, в классах 5-9 - 3 состояния, это твёрдое, жидкое, газообразное и плазма.
Переход вещества из одного состояния в другое называется тепловым процессом.
У каждого процесса есть обратный процесс, то есть
отвердевание - плавление(для твёрдых тел),
охлаждение - нагревание(для всех состояний вещества),
конденсация - парообразование(для вещества в состоянии газа).
Формула для отвердевания - плавления
Q=λm
λ - Лямбда, удельная теплота плавления, измеряется в Дж/кг. Кол-во теплоты нужное,
для того, чтобы перевести 1 кг вещества в жидкое состояние, если вещество находится
при температуре плавления.
Формула для охлаждения - нагревания
Q=cmΔt Q=сm(t1-t2) - дано вещество,
с - Удельная теплоёмкость вещества. Измеряется в Дж/(кг*°C) Это кол-во теплоты
требуемое для нагревания 1 кг вещества на 1 °C.
m - Масса вещества. Измеряется в килограммах. Найти можно по формуле
m=Ρ*v,
где Ρ - плотность вещества, v - его объём.
(t1-t2) - Разница температур. на пример "температура железного слитка была 10°C,
стала 20°C" (20°C-10°C)=Δt, всегда вычитаем из большего меньшее.
Формула для конденсации - парообразования
Q=Lm
L - Удельная теплота парообразования,измеряется в Дж/кг, кол-во теплоты нужное, для
того, чтобы перевести 1 кг вещества в газообразное состояние.
При охлаждении вещество отдаёт энергию. при нагревании забирает.
Тепло всегда идёт вещества с большей температурой к веществу с меньшей температурой.
Надеюсь, так достаточно подробно?
► 1. Питома теплота пароутворення.
Досліди показують, що чим вища температура рідини, тим менше енергії потрібно витратити на процес пароутворення. Дійсно, чим вища температура рідини, тим більшою є енергія руху молекул. У такому випадку молекулам необхідно надати меншої енергії для того, щоб вони могли залишати рідину. Отже, чим вища температура рідини, тим менше енергії витрачається на її випаровування. При температурі кипіння ця кількість теплоти є найменшою.
Експериментально встановлено, що після початку кипіння рідини її температура перестає змінюватися і залишається сталою протягом усього часу кипіння, незважаючи на те, що теплоту ззовні рідина одержує. На що вона витрачається? Зрозуміло, що перехід рідини в пару супроводжується збільшенням відстаней між молекулами та подоланням міжмолекулярних сил. Саме на це і витрачається теплота, яка підводиться до рідини під час кипіння. Цей процес продовжується доти, доки вся рідина не перетвориться на пару (не википить). З цього випливає, що для перетворення рідини на пару у процесі кипіння необхідно підводити до неї певну кількість теплоти (енергію).
Кількість теплоти, яку необхідно надати речовині масою 1 кг для перетворення їі з рідкого стану у газоподібний при температурі кипіння, називається питомою теплотою пароутворення.
Питому теплоту пароутворення позначають літерою г.
Питома теплота пароутворення залежить від виду речовини та умов, за яких цей процес відбувається.
За всіх інших однакових умов, різним речовинам для пароутворення потрібна
різна кількість теплоти, оскільки різними є міжмолекулярні сили, які необхідно подолати молекулам при виході з поверхні рідини.
Фізичний зміст питомої теплоти пароутворення полягає в тому, що вона показує, на скільки збільшується внутрішня енергія речовини масою 1 кг при перетворенні її з рідкого стану у газоподібний при температурі кипіння.
Кількість теплоти, яку надають рідині під час пароутворення, витрачається не лише на збільшення її внутрішньої енергії, але й на виконання роботи проти сил зовнішнього тиску.
Отже, під час пароутворення за зниженого атмосферного тиску потрібно витратити менше енергії, ніж при високому атмосферному тиску.
У таблиці 5 подано значення питомої теплоти пароутворення деяких речовин при їх температурах кипіння і нормальному атмосферному тиску. Значення питомої теплоти пароутворення є досить значними. Це відіграє виключно важливу роль в природі, оскільки процеси пароутворення відбуваються в природі у величезних масштабах.
► 2. Формула для обчислення питомої теплоти пароутворення. З таблиці 5 видно, що для випаровування 1 кг води (t
IC
= 100 °С) потрібно витратити 2257 кДж енергії. Відповідно, якщо необхідно випарити не 1 кг води, а 10 кг води, то ця величина збільшиться у 10 разів і дорівнюватиме 22570 кДж.
Таким чином, щоб обчислити кількість теплоти, яку необхідно надати ре-• «··· човині масою тдля перетворення п з
рідкого стану у газоподібний при температурі кипіння, треба питому теплоту
Температура кипіння і питома теплота пароутворення
Таблиця 5
Назва
речовини
Ефір
Спирт
Вода
Ртуть
12000=1,2·10⁴
1325000=1,32·10⁶
0,0635=6,35·10⁻²
0,000009=9·10⁻⁶
Дано: = 2 кг
= 20°C
= 100°C
= 600 Вт
= 80% = 0.8
= 4200 Дж/(кг·°С)
Найти:Решение:Чтобы нагреть воду массой
от температуры
до температуры
необходимо затратить количество теплоты равное
:
.
С другой стороны, количество выделившейся теплоты можно определить как полезную электрическую работу
, то есть произведение электрической мощности
и времени
с учётом КПД
:
.
Приравняв полученные выражения можем выразить необходимое время нагревания:
Проведем численный расчет:
Ответ: 1400 с.