Серйозний, священний, в'язень сім'янин учителька нічка присвята зобов'язання пом'янути слов'янський
Одного разу мати покликала мене: "Юрко, дивись, якого бутузика я нам принесла". Я кинувся до дому. Мама тримала кошик, там на підстилці з трави і листя копошився хтось товстий у сріблястій шкірці.
Ми увійшли у кімнату, підійшли до канапи. "Ну, вилазь, малюк, не бійся", - запропонувала матуся.
З кошика з" явилась довгаста мордочка з чорним носиком, блискучими очима й дуже маленькими стоячими вушками. Мордочка у звірка була презабавна: верхні і ніжні ії частини - сіренькі, по середені від носа до вух тягнулись широкі чорні смуги.
Малюк вибрався з кошика. Який же він був цікавий! Дуже товстенький, справжній бутузик. Шерстка світла, срібна. Ніжки темні, немов він вбрався в чорні чобітки і чорні рукавиці.
Мати дістала з буфета пляшечку з соскою і налила туди молока. Малюк відразу ж зміркував у чому справа, всю соску у рота забрав і навіть очі затулив від задоволення.
Я себе шею сломала, читая текст.
Я (займенник, підмет) люблю їхати (дієслова, складений дієслівний присудок) на поле (прийменник з іменником, обставина) тоді (прислівник, обставина), як (сполучник) ниви (іменник, підмет) зеленіють (дієслово, присудок) та (сполучник) хвилюються (дієслово, присудок) зеленими (прикметник, означення) хвилями (іменник, додаток); коли (сполучник) обважнілі (дієприкметник, означення) колоски (іменник, підмет) черкають (дієслово, присудок) об голову, об вуха (прийменники з іменниками, однорідні додатоки); коли (сполучник) ниви (іменник, підмет) поцяцьковані (дієприкметник, присудок) синіми (прикметник, означення) волошками (іменник, присудок) та (сполучник) червоними (прикметник, означення) маківками (іменник, присудок).
[ ], (як ); (коли); (коли). (Питання від головного до підрядних - коли?)
А йому все рівно, або йому видалось це дивним