З першого погляду хлопець здався лобом не широкий, але коли дійшло до математичних задач, усі попередні думки одразу розвіялися.
Жив на світі іменник. Він був дуже гарний, допомогав людям називати речі своїми іменами. Усі любили іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. Частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися маленькі діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. Тоді він кликав на допомогу свого друга — прикметника. Коли прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. Іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. Дівчатка не просто дівчатками, а красивими. Вони допомагають одне одному постійно.
Річка, річечка, зарічний, річковий
Називний (хто? що?)
Родовий (кого? чого?)
Давальний ( кому? чому)
Знахідній ( кого? що?)
Орудний (ким? чим?)
Місцевий ( на кому? на чому?)
Кличний