Хлоридна кислота зумовлює кислу реакцію шлункового соку. Концентрація хлоридної кислоти в шлунковому соку людини (при стимуляції) в нормі дорівнює 0,4-0,6%. При надходженні їжі в шлунок відносна кількість соляної кислоти у вмісті шлунка зменшується. При проведенні досліджень кількість соляної кислоти в шлунку виражають у титраційних одиницях. У нормі вміст соляної кислоти складає:
Соляна кислотаНатщесерце (базальна секреція):
вільна - не більше 20 титраційних одиниць;
загальна кислотність - 40 титраційних одиниць.
Стимульована секреція (гістаміном):
вільна - 60-85 титраційних одиниць;
загальна кислотність - 80-100 титраційних одиниць.
Соляна кислота утворюється в парієтальних клітинах, функціональна активність яких регулюється:
ацетилхоліном, гастрином і гістаміном за допомогою стимуляції специфічних рецепторів;
простагландинів і соматостатин - найбільш важливі фактори, які інгібують її синтез і секрецію.
Між рецепторами існує певний взаємозв'язок, незважаючи на те, що кожен вид рецепторів розташований ізольовано. Основним стимулятором парієтальних клітин є гістамін, і саме він відіграє провідну роль у стимуляції секреції соляної кислоти. Основні функції соляної кислоти:
- бере участь в активації пропепсиногенів;
- створює оптимальну кислотність, при якій пепсини максимально активні;
- викликає денатурацію і набухання білків та інших інгредієнтів їжі, що робить їх більш доступними для впливу ферментів і сприяє їх ферментативному розщепленню;
- сприяє утворенню казеїну із казеїногену разом з пепсинами та хімозином;
- виражені бактерицидні і бактеріостатичні властивості шлункового соку визначаються присутністю соляної кислоти; виявлена залежність між бактерицидністю нейтрального або слаболужного соку від інтенсивності шлункового лейкопедезу;
- побічно бере участь у збудженні клітин залоз дна шлунка;
- безпосередньо і опосередковано впливає на функціональну активність наступних відділів травного тракту.
Соляна кислота синтезується всередині специфічних структур - туболовезикул (каналякулій), парієтальних клітинах, де її концентрація дуже висока.
Ле́сневые грибы́<span>, или </span>пле́сень<span> — различные грибы</span><span> (в основном,зиго-</span><span>и аскомицеты</span><span>) образующие ветвящиеся мицелии</span><span> без крупных, легко заметных невооружённым глазом</span>
1) Сходство: в результате этих процессов синтезируется глюкоза.
2) Различия: фотосинтез происходит в клетках растений, в хлоропластах, а хемосинтез — в клетках хемосинтезирующих бактерий (азото-, серо-, железобактерий) на мембранных структурах.
3) В результате фотосинтеза выделяется кислород, а в результате хемосинтеза — нет.