Вихід рослин на суходіл став великим ароморфозом у розвитку життя на Землі. Він був підготовлений всім попереднім ходом органічної та неорганічної еволюції: грунтоутворення, накопиченням в атмосфері молекулярного кисню і формуванням озонового екрану, дифференцировкой клітин і появою тканин.
Сухопутні рослини походять від зелених водоростей, про що свідчить присутність в їх клітинах пігменту хлорофілу. Невідома предковая форма дала дві еволюційні гілки: одна з них призвела до виникнення риниофитов, а інша – до появи мохів.
Перші наземні рослини – риніофіти – не мали виразного поділу на корені, стебла і листя і займали проміжне положення між водоростями і наземними рослинами (див. Рис. 45, 1). Однак у них розвинулися покривна і проводить тканини, що забезпечили їм захист від висихання в наземно-повітряному середовищі і транспорт розчинів поживних речовин. В життєвому циклі перших наземних рослин став переважати спорофіт, т. Е. Покоління, яке дає суперечки. З утворенням тканин у них розвинулися органи зі спеціалізованими функціями. В їх стеблах з’явилися провідні пучки, на нижній частині пагонів сформувалися тонкі вирости, що нагадують кореневі волоски. Подальше ускладнення будови органів і еволюція розмноження призвели до появи справжніх наземних рослин, пристосованих до життя на суші і її освоєння.
Друга еволюційна гілка – мохи – виявилася менш пристосованої до життя на суші і, на думку більшості вчених, є тупиковою (рис. 97, 1). Мохи стали розвиватися в напрямку переважання в життєвому циклі статевого покоління (гаметофіту), де спорофіт розвинений слабкіше і цілком існує за рахунок гаметофіту (див. Рис. 100, 2). Для статевого процесу гаметофиту мохів потрібна вільна вода, а так як у мохів немає провідних тканин, вони придбали в процесі еволюції особливу властивість – гігроскопічність, т. Е. Здатність пасивно всмоктувати воду. Гігроскопічність привела до розвитку у мохів особливих листя – філлоідов, що мають водоносні клітини, в яких може накопичуватися волога.
2,3,4,6. 4и6 одно и то же)
<em>Надеюсь. помогла С:</em>
Ориентированием<span> на местности называется совокупность действий по определению своего положения (точки стояния) среди окружающих географических объектов, определению направлений стран света (сторон горизонта) и пути следования.</span>
1. Границы биосферы определяются факторами земной среды, которые делают невозможным существование живых организмов.
2. Литосфера, гидросфера, атмосфера.
3. Живое вещество,- образованное совокупность организмов; биогенное вещество, - которое создается в процессе жизнедеятельности организмов (газы, каменный уголь, нефть, известняки и т.д.); косное вещество, - образующееся без участия живых организмов (лава вулканов, основные породы, метеориты);биокосное вещество, - представляющее собой общий результат жизнедеятельности организмов и абиогенных процессов ( почва).
4. Круговорот веществ в природе; горизонтальная зональность и высотная поясность; большое разнообразие.
5. В литосфере жизнь встречается на глубине 3,5-7,5 км, что обусловлено температурой земных недр и уровнем проникновения воды в жидком состоянии, что очень важно для жизнедеятельности организмов
6. Озоновый слой задерживает губительную для жизни коротковолновую часть ультрафиолетового излучения Солнца.
7. Основная масса организмов, обитающих в пределах литосферы, находится в почвенном слое, глубина которого не превышает нескольких метров. Почва включает минеральные вещества, образующиеся при разрушении горных пород, и органические вещества продукты жизнедеятельности организмов.