Великий Ґете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття.
А що думали про зміст життя попередники Ґете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ.
Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток цієї епохи.
Величні образи Дон Кіхота і його зброєносця Санчо Панси втілили складні протиріччя іспанської дійсності ХVI—XVII століть, трагедію великої епохи Відродження в історії людства.
І Дон Кіхот, і Санчо Панса являють собою авторське розуміння людської сутності — благородної, прекрасної, внутрішньо вільної, гідної захоплення. Дон Кіхот і Санчо — представники різних суспільних верств. Але обидва вони вільні від зовнішніх авторитетів і заборон.
Дон Кіхот сміливо пориває зі своїм класом, зі звичним способом життя в ім’я великої мети служіння людству. Він сміливо береться захищати знедолених, бо розуміє, що Бог створив усіх людей вільними.
Навіть служіння уявній Дульсінеї, уособленням якої стала вульгарна Альдонса, для героя теж є частиною служіння людству.
Санчо Панса є своєрідним доповненням образу Дон Кіхота.
По-перше, він представник народу. По-друге, він їде за Дон Кіхотом не заради високої мети. У нього є сім’я, і якщо він не отримає від свого пана обіцяний острів, то, принаймні, заробить грошей.
Спільним для обох персонажів Сервантеса є почуття власної гідності. Ось як про це говорить Санчо: «Я хоч і злидень, але християнин чистокровний і нікому нічого не винний. І я мрію про острів, а інші мріють про дещо гірше, і все від людини залежить, виходить, якщо я людина, то можу стати папою, а не тільки губернатором острова».
Але Санчо Панса у своїй подорожі з Дон Кіхотом не забуває і про наживу: прихоплює дещо з речей похоронної процесії, забирає сідло з осла цирюльника.
Санчо реально дивиться на речі, розуміє дивакуватість свого господаря і підігрує йому. А іноді він і сам проймається вірою у нісенітниці. Так, Санчо вірить брехні священика, що Доротея є принцесою, й умовляє Дон Кіхота захистити її від велетня. Але Санчо — селянин, і його повсякчас тягне до землі і до сім’ї.
Навіть під час утопічного правління островом Санчо виявляє себе мудрою і некористолюбною людиною. Закони, які він видає, сповнені людяного ставлення до підлеглих.
Хоча мандрівний лицар живе ілюзіями, а його зброєносець реальними потребами, вони схожі ставленням до людей. Дон Кіхот і Санчо Пан-са співчувають не тільки односельцю мориску Рикоте і його доньці Ані Феліс, яких з іншими співвітчизниками виселяють з рідної землі. А сцена зустрічі з Рикоте розвінчує церковну брехню про нетерпимість між іспанцями і морисками. Можливо, не випадково Дон Кіхот вбачає у ченцях дияволів.
Наприкінці твору герої різняться і думками, і поведінкою. Дон Кіхот перестає бути активним там, де виявляє активність Санчо.
<span>Але протягом усього твору ми не перестаємо дивуватися великому гуманізму двох героїв і гуманістові-письменнику, який їх створив.</span>
1. Газовая оболочка небесного тела<span>, удерживаемая около него гравитацией. (аТмосфера) 2. З</span><span>атопление территории водой, являющееся стихийным бедствием. (навОднение) 3. Яв</span><span>ление, возникающее при сгорании в атмосфере Земли мелких метеорных тел. (метеоР) 4. Яма, </span><span>образованная разливом воды. (промоиНа) 5. Ф</span><span>аза водного режима реки, </span><span> которая может многократно повторяться в различные сезоны года. (пАводок) 6. Водная оболочка земли. (гиДросфера) 7. Н</span><span>арастающие атмосферные осадки</span><span> в виде слоя плотного стекловидного льда. (голОлёд) ___________ Торнадо</span>
<span>Будизм не разделяет добра и зла ибо в будизме нет таких понятий все имеет цельную форму и проявляется в тех или иных условиях для тех или иных обстоятельств.</span>
Был лютый мороз. небольшой пруд замерз и мы сразу побежали доставать свои коньки, чтобы весело провести время на льду! на снежных деревьях сидели маленькие воробушки. один из них замерз, он упал на землю и мы решили отложить наше веселье, чтобы помочь бедному воробью. почти все дети которые были на льду согласились помочь нам. мы зашли домой и попытались сделать ему маленькое гнездо. пока птичка грелась, мы с нетерпением смотрели в окно и ждали, когда уже выйдем на лед. и девочка по имени Катя, увидела в окне такую картину: на льду было много зверей, в том числе и лисица. там были даже птицы! птички сидели на снегу, а лисичка, словно фигуристка, показывала трюки! наш воробушек согрелся. мы быстро схватили коньки и вышли на улицу, а воробья оставили дома, но открыли окно, чтобы он вылетел, если захочет. и через несколько минут Петя увидел воробья,который вылетел из окна. он уже хорошо махал крылышками. мы очень весело провели время!