Программа министра внутренних дел Российской империи М.Т. Лорис-Меликова (1824-1888, граф, армянин по происхождению) была также известна как «Конституция Лорис-Меликова» — это проект политической реформы, предложенный им императору Александру II в январе 1881 года. Проект Лорис-Меликова предусматривал умеренные шаги к конституционному ограничению самодержавия. Его идея состояла в привлечении российской общественности к совместной работе с правительством, а представителей крупных городов и земства — к законотворческой деятельности путём созыва представительного органа. Право утверждения законов при этом оставалось за императором. По подобию комиссий 1858 года, создававших проект крестьянской реформы, император должен был назначить две комиссии — финансовую и административную. Необходимо было представить проекты реформы губернского управления и продолжения крестьянской реформы (перевод бывших крепостных на обязательный выкуп). Затем планировалось обсуждение этих законопроектов комиссиями с участием представителей крупных городов и земского управления. На самом последнем этапе этих представителей - от 10 до 15, избранных государем императором, допускались в Государственный совет — для выработки окончательной редакции законов. «Всеподданнейший доклад» с изложением этого плана был представлен Лорис-Меликовым государю императору 28 января 1881 года. Он был единогласно принят 16 февраля Особым совещанием (в присутствии будущего царя, Александра III). 1 марта император сообщил Лорис-Меликову, что проект будет вынесен на обсуждение Совета министров через четыре дня. Через 2 часа, в тот же день, император был убит в террористом. Следующий император, Александр III, по настоятельному совету К. П. Победоносцева, противника министра внутренних дел, отправил Лорис-Меликова в отставку.
В современной науке принято различать собственно первобытную культуру, (люди которые жили в пещерах) и традиционную культуру
Ответ 3) <span>первобытными</span>
Ответ:
1) порядковый номер факта — 2; (При оценивании в качестве правильного принимается также указание факта, а не его номера.)
2) объяснение, например: введение урочных лет в 1597 году предполагало пятилетний сыск беглых крестьян и возвращение их на земли, к которым они были прикреплены, что свидетельствует о дальнейшем закрепощении крестьян при Федоре Иоанновиче.
Объяснение:
У наш час відомо більше двох сотень літописів. Одним із найбільш стародавніх і найвідоміших є літопис «Повість минулих літ» — історичний літературний документ, який отримав свою назву від перших слів тексту. Цей літопис містить у собі описи подій давньоруської історії починаючи з середини IX століття і закінчуючи початком XII століття.Це справжній літературний твір і видатний пам’ятник історичної думки наших предків.
Автором «Повісті минулих літ» традиційно вважається чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Довгий час вчені вважали, що Нестор був родоначальником давньоруського літописання, але з часом були виявлені літописи, створені ще до нього. Та все ж саме «Повість минулих літ» вважається найвидатнішим літописним твором того часу.
Особливе значення літопису додає особистий досвід тих, хто брав участь у його написанні. «Повість минулих літ» — результат колективної праці давньоруських книжників, унікальний літературний та історичний пам’ятник Стародавньої Русі.
завдяки їй Висвітлюється історія вхідних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі,бо це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.Також,вона містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
Також, завдяки їй створено чимало реконструкцій ( як запевняють вчені)
