Ответ:
Объяснение:
Ре-минорная токката и фуга обладают исключительной цельностью композиции. Драматический пафос музыкальных образов токкаты, ее виртуозность вполне согласованы с таким же приподнято-патетическим стилем фуги.
Жанровое своеобразие ре-минорной токкаты и ее содержание оказали сильное воздействие на фугу, на ее форму, характер тематического материала и изложения. Виртуозная бравурность стиля и для фуги служит средством драматического раскрытия образа. Тема фуги органично вытекает из токкаты, как бы служит ее непосредственным продолжением:
Скрытое многоголосие в одноголосной теме, особенности в расположении голосов при последующих проведениях и разработке материала — все это создает густую и плотную фактуру, сочное звучание, которым отличается все произведение в целом.
Близкий к гомофонному аккордовый склад фуги делает почти незаметными и малоощутимыми привычные для баховских фуг полифонические переплетения мелодических линий.
Принятые в подавляющем большинстве баховских фуг выдержанные противосложения и сложные контрапунктические приемы развития уступают место свободной разработке с использованием разнообразного тематического материала. Частые развернутые в большие построения интермедии (в ряде случаев — на новом материале) вносят в фугу необычайный для этой формы элемент импровизационности.
Внутреннюю связь двух частей цикла закрепляет кода фуги. Это грандиозная заключительная фантазия, которая патетикой, массивной звучностью, импровизационным характером сменяющихся эпизодов напоминает токкату.
Так характер токкаты определил своеобразие ре-минорной фуги, а тем самым и единство композиции, нерасторжимость ее частей.
Если я помогла, то сделайте мой ответ самым лучшим.
Тритоны: соль, до (диез) > фа (диез) , ре (ув. кварта) . до (диез) , соль > ре, фа (диез) (ум. квинта) . си-бемоль, ми > ля, фа (диез) (ув. кврата) . ми, си-бемоль > ля, фа (диез)
Характерные интервалы: си-бемоль, до (диез) > ля, ре (ув. секунда) . до (диез) , си-бемоль > ре, ля (ум. септима) . си-бемоль, ми > ля, фа (диез) (ув. кврата) . ми, си-бемоль > ля, фа (диез) . Си-бемоль, фа (диез) > ля, фа (диез) (ув. квинта) , фа (диез) , си-бемоль > фа (диез) , ля.
<span>D7: ля, до (диез) , ми, соль > фа (диез) , ре, ре, ре. D56: до (диез) , ми, соль, ля > ля, фа (диез) , ре, ре. D34: ми, соль, ля, до (диез) > ре, ля, фа (диез) , ре. D2: соль, ля, до (диез) , ми > ре, ре, ля, фа (диез). </span>
Мю́зикл (англ. Musical) — музыкально-театральный сценический жанр, произведение и представление, сочетающее в себе музыкальное, драматическое, хореографическое и оперное искусства. Несмотря на то, что английский термин «мюзикл» является сокращением от «музыкальной комедии», он может представлять собой также трагедию, фарс или драму.
Таємниця звуку
Знаменитий мюзикли завжди йдуть наживо в супроводі оркестру. Маленький мікрофон тілесного або чорного кольору (в залежності від кольору перуки) ховається на лобі у артиста. У солістів, які більшу частину вистави проводять на сцені, передбачено по два мікрофони на випадок, якщо один з них вийде з ладу. Також часто додаткові мікрофони вбудовуються в елементи одягу: капелюхи, взуття. Наприклад, у чайок, які весело відбивають степ в мюзиклі «Русалочка», мікрофони закріплені на підошвах черевиків. А в мюзиклі ZORRO танець фламенко подзвучівался додатковими мікрофонами, вмонтованими в сцену, які включалися спеціально на номер «Джоби-Джоба».
Обман зору
У мюзиклі CHICAGO роль трепетною журналістки Мері Саншайн, друкарській для газети Evening Star, виконує чоловік. Протягом всього мюзиклу глядачі насолоджуються академічним вокалом Променистою Мері. Високим жіночим голосом Мері співає про те, що в кожному з нас є крапелька добра. В кінці мюзиклу адвокат Біллі Флінн вимовляє слова: «Справжня суть речей часто відрізняється від їх зовнішнього вигляду», - і зриває з Мері Саншайн перуку, після чого зал вибухає гучними оплесками.
Справжнє падіння
У мюзиклі «Привид Опери» для створення точної копії люстри Паризької опери використано 6000 підвісок - по 35 на кожну нитку. В ширину люстра досягає трьох метрів. У московській постановці вага люстри складе 650 кілограмів. Люстра падає зі швидкістю 2,5 метра в секунду і проноситься прямо над головами глядачів партеру.
Стихія вогню
В руках у Люм'єра в мюзиклі «Красуня і Чудовисько» горить справжній вогонь. Вогонь запалюється від балона з бутаном, вбудованого прямо в костюм. За спектакль Люм'єр спалює близько 50 мілілітрів бутану на кожну руку. До речі, руки-свічки у Люмьера виконані з вогнетривкого пластику. А його костюм так само, як і костюми усіх інших артистів, просочений вогнетривкою рідиною.
Під маскою
Мюзикл «Звуки музики» відкривався хоровим номером в монастирі. Для створення справжнього хорового звучання, було необхідно одночасно задіяти всі тембри голосів. Саме тому в цьому номері на сцену в шатах черниць виходила вся трупа в повному складі, в тому числі і чоловіки. До речі, артисти чоловічої трупи повинні були бути завжди ідеально поголеними.
