Світ Існує завдяки любові. Саме любов спонукає чинити добрі справи, надихає поетів, змінює саму людину, робить її піднесеною, гарнішою, сильнішою, добрішою.
Любов - почуття світле, святе почуття. Від материнського тепла проростає любов до землі, до людей. Саме так, від подарованого нам материнського тепла, від материнської любові, ніжності ми або виростаємо з вмінням любити, або ми позбавлені цього почуття. І чим більше я живу на світі, тим більше переконуюсь, що не кожній людині це дано. Взагалі велика заслуга наших матерів в тому, що вони прищеплюють нам, виховують в нас людяність.
Виростаючи, ми протягом свого життя долаємо і душевну втому, і тимчасові розчарування, й інші нелегкі життєві труднощі, але лише нашого серця „торкається" кохання - все для нас з того часу набуває іншого змісту. Виростають крила, хочеться творити добро, обійняти весь світ, захистите скривджених і ображених. Ми переживаємо душевне потрясіння, захоплення.
<span>Повесть В.Г.Короленко «Дети Подземелья» с одной стороны, описывает тяжелую жизнь нищих, жестокость и несправедливость по отношению к ним.))</span>
Решено правильно масса йода калий 3.212г
Стародум – дядя Софьи. Его фамилия означает, что герой следует принципам эпохи Петра I (старой эпохи): «Отец мой непрестанно мне твердил одно и тоже: имей сердце, имей душу, и будешь человек во всякое время».
В комедии Стародум появляется поздно (в конце1 явления). Он избавляет (вместе с Милоном и Правдиным) Софью от тирании Простаковой, дает оценку ей и воспитанию Митрофана. Также Стародум провозглашает принципы разумного государственного устройства, нравственного воспитания и просвещения.
Воспитание дворянина, по мнению Стародума, - дело государства. Оно должно включать как воспитание ума, так и воспитание сердца. Причем воспитание сердца стоит на первом месте. Ведь без души «просвещеннейшая умница – жалкая тварь». Воспитание должно опираться на силу положительного и отрицательного примера и «своим критерием положить благо отечества». Стародум имеет подробную биографию. Ему 60 лет, он служил при дворе и вышел в отставку. После долго жил в Сибири, где своим трудом нажил состояние. Стародум хочет устроить счастье Софьи, находит ей жениха и делает ее своей наследницей. Этот герой прямодушен и проницателен. Он видит насквозь Простакову и ее семейство и в глаза говорит им все, что о них думает.
