Моя праця над самовдосконаленням така: зарядка по пів години, їм корисну їжу, роблю домашні завдання. Я почав тренуватися гарно писати, читати. Часто виходжу на свіже повітря. Щоб не було нудно роблю на перед, якісь математичні задачі. Допомагаю дорослим людям щось знайти або прибиранням. Слідкую за своєю гігієною. Прибираю у кімнаті, щоб було зручно робити свої справи.
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Зимою добре, а літом ще краще
Травнева роса краща вівса
У вересні вдень погоже, та вранці негоже
Ні холодніший од березня, ні тепліший од трвня квітень не буває
Чим вище сідає курка на сідайло, тим сильніше буде мороз
Вся осіно зазнавши немало помирає
Михайла оточував не дуже привітний контингент.
Марічка мріяла, щоб на всіх континентах завжди панувало літо