Я бачу сучасну школу такою, в яку ідеш із задоволення, а не тому, що треба. Має більше бути практики, дослідів, спостережень, унаочнень. Мають бути екскурсії по темі. Набагато менше непотрібної інформації і більше, того, що матиме місце в житті. Зовсім має зникнути бездумне заучування правил, які ти завтра забудеш. Потрібна така методика, щоб учень засвоїв, наприклад, як пишеться те чи інше слово і легко запам'ятав. Якщо це природознавство, то проводити його треба на природі, копати грунт, роздивлятися тих же, наприклад, черв'ячків, якихось жучків, ходити до водойм, спостерігати за ростом листочків, квіточок. На хімії повинні проводитися реальні досліди, а не зазубрюватися формули, які нікому не потрібні. На трудовому треба всьому навчати, що буде потрібне в реальному житті, ходити на заводи, ферми, вчитися простим життєвим речам. Я бачу школу без крикливих учителів і принижень. Кожна дитина індивідуальність із своїми здібностями, нахилами, тому зубрити сінуси і косінуси тому, в кого душа тягнеться до поезії не потрібно. Школа має розвивати у дітей їх природні таланти, а не гребти всіх під один стандарт. Я можу писати ще дуже багато, але на цьому поки що все)))
Активний стан -<u> науковці вивчають</u> питання
пасивний стан- <u>питання вивчається</u> науковцями
<span>І ти осталася одна на березі.
</span><span>Подніпров'я мені колискою було.
</span><span>Чорні жилаві руки були наче з заліза
</span><span>Обличчя героїв спокійними стали
</span><span>Увечері я був у піонерському таборі</span>
Звертання: Бабусю, будьте ласкаві, передайте сіль.
Пряма мова. Василь Симоненко казав:"Все на світі вибирати можна, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину".
Узагальнююче слово. Я люблю різні ласощі: печиво, цукерки, бісквіти, мармелад.
І- інших завдань,яких автомобілів,нашими вулицями,таких островів, з ваших висновківз такими краєвидами.з самими артистпми
ІІ- о такій порі,їхніми обов язками,їнші маршрути,ваші обличчя,наші вчинки,в іншій казці,у кожній аптеці.
