В 476 году когда восточная или западная сторона рима пала
На початку 20 ст. на території сучасної України виникло два рухи п’ятидесятників. Перший був заснований у 1929 р. на західних землях України, які належали в ті часи Польщі. Сьогодні цей рух об'єднується у Всеукраїнський Союз Церков християн віри євангельської-п'ятидесятників.<span>Історія Союзу вільних церков ХЄВ починається в Одесі, де в 1922 р. була відкрита п’ятидесятницька церква, яка дуже скоро зросла до 370 членів. У 20-х роках, завдяки лідеру Івану Воронаєву, цей рух поширився в Одесі, Вінниці, Дніпропетровську, Києві та інших областях України. В 1924-1925 рр. в Одесі було сформовано Союз, а Іван Воронаєв був обраний старшим пресвітером.</span>У 1927 р. Союз мав 400 церков з більше ніж 20 тис. віруючих. Головна церква в Одесі нараховувала більше ніж 500 осіб. У 1927 р. Союз було офіційно зареєстровано радянською владою. Проте у 1930-х роках політичний курс радянської влади змінився, і всі релігійні організації були заборонені. У 1930-1944 рр. був час великого переслідування.У 1944 р. радянська влада дозволила організувати та офіційно зареєструвати Союз ЄХБ. Багато п’ятидесятницьких церков приєдналися до цього баптистського союзу, щоб запобігти переслідуванням.Під час перебудови п’ятидесятницькі церкви почали обговорювати можливість заснування свого власного союзу. Як результат, 22 листопада 1990 року був заснований Союз вільних церков християн євангельської віри України.На сьогодні Союз вільних церков християн євангельської віри України нараховує 170 громад, 3 духовні навчальні заклади, в яких навчається 230 слухачів, 98 недільних шкіл. Духовним життям церкви опікується 190 священнослужителів.<span>Василь Райчинець – старший єпископ Союзу вільних церков християн євангельської віри України.</span>
Пришедший во власть Л.И. Брежнев, заменивший на посту Генерального секретаря ЦК КПСС Никиту П. Хрущева, на деле оказался талантливым политическим деятелем, который на международной арене занял более гибкую позицию, и значительно улучшил международные позиции СССР, а также частично налаживал отношения с Западной Европой и США. Также значительно укреплял отношения СССР со своими партнерами по социалистическому лагерю и Варшавскому договору. Однако, во внутренней политике Брежнев допускал политику частичного ревизионизма, что привело к незначительному возвращению сталинских кадров, протекционизму, усилению контроля КПСС за обществом и возрастанием роли КГБ, а также подмену культа личности Сталина культом личности Брежнева. В результате возникла партийно-правительственная номенклатура, пользовавшаяся значительными привилегиями и льготами, что однозначно вело к росту коррупции и взяточничества в советском обществе. Такая ситуация в обществе вела к возникновению номенклатурного класса, что, вместе с непомерной тратой народных средств на содержание различных про-советских режимов в разных частях света, неминуемо вело к серьезному экономическому кризису в СССР и падению авторитета КПСС в СССР. Брежнев скончался в 1982м году, но номенклатура партии и правительства беспрепятственно просуществовала до распада СССР в 1991ом году.
Пример Варфоломеевская ночь- происшествие во Франции в 1572 году.
В ее ходе многие гугеноты были убиты католиками и ее ужасающие результаты заставили пересмотреть отношение к похожим происшествиям. Можно сказать что по ее исходу католическая церковь стала чуть чуть либеральнее - поскольку в ходе этой ночи многие парижане потеряли своих близких родственников или друзей и это заставило правительство в будущем не повторять подобных действий. Данное же происшествие было политизированным и по его исходу многие известные люди своего времени живущие в Париже были уничтожены. Этой акцией были возмущены правительства некоторых стран и Париж оказался не в лучшей ситуации, кроме того потеряв часть интеллигенции Франция оказалась во временном кризисе. Кроме этого около 200000 человек покинуло Францию,
им нужно было следить за домами за дворами управлять войском или городскими потрулями подписывать разные документы и т.д.
