Корифей — провідний актор у хорі Давньогрецького театру, керівник хору.
Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. Тому і ним іменують засновників
Українська література дуже різнобарвна. Є в нашій культурі загадки, приказки, прислів'я. Це окраса нашого народу. Завжди загадки, прислів'я та приказки поачають нас чомусь важливому, відкривають нам сенс життя. Також вони інколи допомагають розважитися та пограти. Ми можемо зробити висновок, що їх значення неймовірно великі
<span>1Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові.
Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба
вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це
запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив
рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких
йому так важко було щось прочитати.»
2</span>
<span>Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн,
здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку
своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на
нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть
невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало
зараз нещасним.»
3</span>
Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а
батько вважає приблизно так: «…десятирiчного сина, що народився надто
пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом,
самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати
ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним
говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували
разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх
стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному
люди.
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім'ї священика.
<span>Шашкевич був одним з поетів «Руської трійці», організатором цього
гуртка і невтомним культурним діячем. Крім поезій і прозових творів,
йому належать переклади на українську мову сербських народних пісень,
віршів чеських і польських поетів. Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і його поховано
в Новосілках. Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і
національної русько-української свідомості й зачинателя нової
української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 р.
тлінні останки його за масової участі населення Галичини перенесено до
Львова на Личаківський цвинтар (поле № 3). Тим самим започатковано
краєвий пантеон поховань найвизначніших західноукраїнських (галицьких)
діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам'ятник роботи
мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. 1911 року, у століття
народженняписьменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з
поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника. Художник Іван Труш
саме тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження
портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш
автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого
видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького»
(місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці
знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків
«Руської Ради» з 1848 р. — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.</span>
Усі звірі подумали , що вони вбили лиса Микиту , але , насправді , то був не він . То був його двійник якого він знайшов у селі , на ярмарку . Згодом звірі забули про Микиту , але він повернувся та знову їх обдурив . Тварини у лісі вирішили засудити його , та й у цій ситуації йому вдалося знайти вихід та втекти .