(вид ,образ,облик) комплекс средств и способов воплощения художественного содержания,структурного его выражения.
В произведении затрагиваются темы мести, любви, семьи.
Владимир Дубровский был сыном умершего старого Дубровского и считал что отец его погиб из-за Троекурова. Так же он остается без крова и родного имения, из-за того же <span>Кирилы Петровича Троекурова. Все эти события порождают в нем чувство мести, которым он в последствии и руководствуется. Да только не совладав чувствами влюбляется в Марию, дочь Троекурова. И решает простить Кирилу Петровича. В этом проявляется его двоемирие, с одной стороны месть за погибшего отца, а с другой прекрасная Маша Троекурова.
</span>
У меня было увлекательное и интересное детство, о котором я часто вспоминаю с улыбкой. Рядом с моим домом находится много таких же пятиэтажных домов и у каждого дома свой двор. Где-то детская площадка, а где-то большая спортивная площадка или качели. Так как все дома находятся рядом, то в детстве, из всех окрестных домов собиралась большая компания друзей. Мы всегда находили, во что поиграть и чем заняться, нам всегда было весело.
Летом мы очень часто играли в игры с мячом: футбол, вышибалы или волейбол. Мы могли играть так долго, пока буквально не начинали подкашиваться ноги. Приходя домой, я ужинал и ложился спать, засыпая, сразу же, как только коснулся головой подушки. Это была сладкая усталость, от которой не было тяжело, было только чувство радости и удовольствия. Иногда в сопровождении взрослых мы с друзьями ходили в лес за ягодами и грибами. В лесу мы частенько видели белок и дятлов.
Зимой, неважно в какую погоду мы также собирались все вместе. Мы просто играли в снежки, а бывало, строили большие крепости из снега и устраивали что-то наподобие битвы. Конечно, зимой многие болеют, поэтому мы не всегда собирались в полном составе. Зато наигравшись на зимнем морозе вдоволь, мы все в снегу шли домой. Помню, как моя бабушка ругалась, когда я приходил домой, а одежда была в снегу. Она заставляла меня в подъезде отряхивать снег, чтобы не тащить его домой.
Если честно, я бы снова хотел оказаться в детстве и также беззаботно играть как раньше. В то время у нас практически не было проблем, ну разве что мяч лопнул или проиграли в футбол.
Пейзаж и картины природы играют очень важную роль в русской лирике XIX-XX веков. Являясь одним из важнейших средств выражения, они дают читателю возможность понять мировоззрение автора, состояние его души, проникнуть в его мысли и чувства. Пейзаж как фон может оттенять переживания героя, создавая соответствующее настроение, или, наоборот, подчеркивая их силу и остроту при помощи контраста. Кроме того, пейзажная лирика - это особый вид поэзии, получивший развитие у Н. А. Кольцова, А. А. Фета, Ф. И. Тютчева, С. А. Есенина и других замечательных поэтов.
Мистецтво — це велика таємниця світу, в якій сховані секрети історії нашого життя. Мистецтво — це наша історія. Часом у ньому можна знайти відповіді на ті запитання, на які не можуть відповісти навіть стародавні манускрипти. Мистецтво відіграє найважливішу роль в нашому житті, допомагаючи морально рости майбутнім поколінням. Кожне покоління додає свій внесок у розвиток людства, культурно збагачуючи його. Не було би мистецтва, ми навряд чи змогли б подивитися на світ з різних точок зору, зазирнути за рамки буденного, відчути все трохи гостріше. Мистецтво, як велика релігія, що поєднує в собі різні віри, складається з різних видів: літератури, живопису, скульптури, танцю, театру, кіно. Мистецтво, як і людина, має багато маленьких прожилок, кровоносних судин, органів.
Мистецтво можна ставити на один щабель з наукою, можливо, навіть вище, тому що в першу чергу людина повинна навчитися відчувати навколишній світ, бачити й усвідомлювати себе невід’ємною його частиною. Воно має величезний запас таємниць і величезний обсяг історії, завдяки якій ми краще розуміємо навколишній світ, стаємо мудрішими. Завдяки мистецтву ми стаємо освіченішими, дізнаємося історію своїх предків. Для мене мистецтво не є захопленням. Але що б ми без нього робили? Напевно, вмирали б з нудьги.
Мистецтво робить світ людей більш прекрасним, живим і яскравим. Наприклад, живопис: скільки до нашого часу дійшло старовинних картин, за якими можна визначити, як жили люди два, три, чотири і більше століть тому. Зараз багато картин, написаних нашими сучасниками, і що б це не було: абстракція, реалізм, натюрморт або пейзаж, живопис — це прекрасне мистецтво, за допомогою якого людина навчилася бачити світ яскравим і барвистим.
Архітектура — ще один з найважливіших видів мистецтва. По всьому світу розсіяна величезна кількість прекрасних пам’яток, і вони не просто називаються «пам’ятниками», а містять в собі найбільші таємниці історії і пам’ять про них. Іноді ці таємниці не можуть розгадати вчені всього світу.
Мистецтво допомагає нам освоювати науки і поступово поглиблювати свої знання. Воно є найважливішою частиною людського розвитку. Мистецтво впливає на наше життя з усіх боків, робить його різноманітним, яскравим, живим, цікавим і насиченим, допомагаючи людині все краще і краще розуміти своє призначення в цьому світі.
