Трагедию<span> «Сид» (которую сам он определял как «</span>трагикомедию<span>», подчёркивая счастливый финал, невозможный для трагедии) Корнель написал в </span>1636 году<span>, находясь в </span>Руане<span>. Главным героем пьесы стал герой испанской </span>Реконкисты<span> Родриго Диас, известный как </span>Сид Кампеадор<span>, а в качестве литературного материала для обработки Корнель использовал испанские </span>романсы<span> и драму испанца </span>Гильена де Кастро<span> «Молодость Сида»</span>. Из этой пьесы он позаимствовал 72 лучших стиха (Литературная энциклопедия<span> указывает, что подобные заимствования в эпоху классицизма не были исключительным явлением)</span><span>.</span>
Илюша рассказывает как они видели домового на бумажной фабрике. Костя говорит о слободском плотнике. Быль о человеке утонувшем в пруду. Дети говорят о волках, покойниках, оборотных. На родительскую субботу на паперти можно увидеть кому суждено умереть в этом году. Про Акулину-дурочку, которую утощил водяной
<span>Тарас – один з числа корінних полковників, людина досвідчена, загартована у битвах. Його поважають товариші по зброї за любов до батьківщини, мужність, вірність товариству. Відданість справі захисту рідної землі від ворогів.Маючи двох синів, Бульба пишається ними, хоче бачити їх справжніми козаками. Хоче показати їх – свою гордість – товаришам. Тому герой і знаходить справу, в якій би сини проявили себе з найкращого боку. У поході старший син Остап, завдяки мужності, кмітливості, вмінню володіти зброєю, стає курінним атаманом. Гордістю переповнене серце старого Тараса. Та, на жаль, молодший син, Андрій, зрадив рідну землю, зрадив товаришів. Горе зігнуло батька. Він, як справжній патріот і запорожець, вибирає любов до Вітчизни, а не любов до сина. Андрій гине від рук батька.Мужньо витримав Тарас, хоча серце розривалося, і сцену тортур, яким піддавали вороги старшого сина. Та помстився добре старий козак ляхам, випалюючи їхні села та міста.<span>У кінці твору смерть чекає і на самого Тараса. Та він думає не про себе, а про те, як краще відступити його товаришам. Саме таких людей, як Тарас Бульба – мужніх, сміливих, вірних, відданих – поважали на Січі, про них складали пісні кобзарі. Такими людьми пишався наш народ, ними славилась Україна! </span></span>
<span>Денис Иванович Фонвизин</span>