1. Собака лягає біля багаття, кладе голову на передні лапи й не кліпаючи дивиться на вогонь. 2. Я ненавиджу тих, що не сіявши жнуть, що садів не садивши плоди об‘їдають. 3. Недооцінюючи силу і винахідливість греків, перси потрапили в пастку. 4. Хлопці побігли на вогники спотикаючись, падаючи, хакаючи, не зводячи очей із жар рок. 5. Життя — це терниста нива: не пройдеш, ноги не уколовши. 6. Недобачаючи в темряві, хлопець обережно намащувати шлях палицею.
Звороти — те, що відокремлено комами.
Но это не точно)))
Мій ЩИРИЙ друже, чекаю твого листа з нетерпінням!
Моя Полтава - рідний КРАЙ.
Один лиш КЛЮЧ до перемоги - не здаватися.
Тепер ти - ГЕРОЙ, бо врятував його від гибелі.
ЛЕЛЕЧИЙ СУДЯкось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек, і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли.Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд - можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів. Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині...Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном.Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо.<span>Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку. Може, то просто людська вигадка, а може, й правда - не знаю. Люди часто, коли не знають, як було насправді, вигадують свою історію, свою легенду...</span>
-Привіт
-Привіт!Як у тебе справи?
-Та потихеньку. Готуюся до нового року. Ось іграшки на ялинку купила. А ти як?
-Дуже добре! Ось закінчилося навчання, зараз радо допомагаю матусі готувати страви до свята.
-Зрозуміло. А у вас є традиційні страви?
-Звісно. На кожний новий рік ми готуємо запечену качку, а також салат з ананасами. А у тебе як продвигається підготовка до свята?
-Бабуся уже приготувала смачнючі страви, аж слюнка тече. А що ти збираєшся дарувати своїм родичам?
-Ой, чесно кажучи, я і не знаю. Ось прийшла купляти подаруночки, але ще не вирішила, які саме.
-Я зараз вільна. Хочеш допожу тобі з вибором подарунків?
-Я була б дуже вдячна.
-Ну то ходімо за подарунками?
-Пішли!