Основная перекличка это:"не достанется мне, так не достанется никому" как мне кажется. Но у Швабрина были к Софье чувства (как я помню), а Простаковым и Скотинину нужны были только земли и деньги которые принадлежали Софье.
Получилось маловато, но Вы можете добавить побольше эпитетов и фраз из произведений, и объём прибавиться.
МНОГО ЧТО МОЖНО НАПИСАТЬ О ПРИРОДЕ! ПРИРОДА САМОЕ КРАСИВОЕ СУЩЕСТВО ИЛИ ЖИВОЕ РАСТЕНИЕ,ЖИВОТНОЕ,ВСЕ ЧТО ЕСТЬ НА ЗЕМЛЕ САМОЕ КРАСИВОЕ НА СВЕТЕ ПРОИЗВЕДЕНИЕ БОГА,
<span>Петрусь<span> народився в багатій родині поміщика. З народження він був сліпим. Мати, дізнавшись про сліпоту Петруся, намагалася оточити сина зайвою опікою і увагою. Вона прагнула балувати його, пестити і леліяти. Але дядько Петруся, Максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не виявляли «дурну дбайливість». На думку Максима, Петрусь повинен був сам пристосовуватися до життя. І надалі дядько залишався суворим і добрим другом хлопчика. Він не дозволяв Петрусеві відчувати свою неповноцінність. Герой з дитинства займався музикою, розвиваючи і збагачуючи свій духовний світ. Петрусь виріс повноцінним, духовно багатим і талановитою людиною. Він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Максиму, Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов'язані зі сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям. Окрім того, Петрові пощастило, що він зустрів Евеліну. Дівчина покохала його і вийшла за нього заміж. Отже, він щасливий ще й тим, що пізнав кохання, має сім'ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду щасливе майбутнє.</span></span>
потому что Витя В душе был петухом и ему стало жалко убивать друга
<span>В леса-чудеса
Мы поедем с тобой.
Там бродит у озера
Лось голубой.
Там чащу хвостом
Подметает лиса,
Чтоб чистыми были
Леса-чудеса.
В леса-чудеса
Мы поедем.
Там встретимся
С Умным Медведем,
Заглянем к Сове
В дупло.
В дупле у Совы
Тепло и светло.
Две лампы -
Два глаза совиных,
И тут же
Диван на пружинах.
Рассядемся
Я, и ты, и Медведь
И будем
Песню лесную петь:
Ель, береза,
Дуб, сосна,
Солнце, звезды
И луна.
Дуб, сосна,
Береза, ель,
Солнце, дождик
И метель.
А после
Я приглашу Сову,
И все мы отправимся
В гости ко Льву.
Живет он под горкой
В пещере.
"ЛЕВ ДОБРЫЙ" -
Табличка на двери.
И Добрый Лев
Тебе лапу подаст
И промурлычет:
"Здр-р-раст!"
И смело ты можешь
Погладить Льва,
Только спроси
Позволенья сперва.
А хочешь,
С Оленем в пятнашки играй...
Ведь это такой
Удивительный край!
Не обижает
Никто никого,
Все любят
Пятнашки
И прятки.
Но больше всего,
Но больше всего
Там любят
Стихи
И загадки!
Туда мы отправимся -
Ты да я,
Только с собой
Не возьмем ружья
И дома оставим
Твой старый пугач.
Там Первый Закон:
НИКОГО НЕ ПУГАТЬ.
Висит объявленье
У самой опушки:
"Вам, пистолеты,
Рогатки и пушки,
Вход в эту сказку
Закрыт навсегда!"
Скорей собирайся,
Поедем туда!</span>