Батьківщина це просто місце, де ти народився. Це твоя душа. Тут дозрівають твої перші почуття, виховується благородність і чесність, відданість рідному краю. Зрадити батьківщину це значить покинути її, вийти з дому, залишити її назавжди або перейти на бік ворога. Ніколи не скаржся, що батьківщина погана, адже лаяти ти будеш у підсумку себе. Ніколи не забувай своїх рідних і близьких.
Т в і р – м і н і а т ю р а Пожежа в лісі Той ранок був погожий і сонячний. У високості жодної хмаринки. Сонце щедро посилало золоте проміння на землю. Небо рожевіло, ясніло, мінилося барвами. Прокидалося гомінливе лісове птаство. Ніщо не віщувало біди. По лісі спокійною ходою йшов незнайомець з корзиною в руках, уважно приглядаючись до землі. Звичайно, він шукав гриби. Ось чоловік сів на пеньок, запалив сигарету,задумався. Відпочивши, вирушив у дорогу, а недопалок кинув на землю. Сухе листя почало диміти і враз спалахнуло яскравим вогником. Полум’я все більше і більше розгоралося. Пожежа! У лісі стало душно,стурбовано кричали птахи, втікали, рятуючись від небезпеки, звірі. Лісовою стежкою, весело розмовляючи, йшли юні туристи. Вони жартували і сміялися. Раптом відчули запах диму і побачили наляканих лісових мешканців, які мчали в одному напрямку. Діти кинулись вперед. Перед їхніми очима постала страшна картина: вогонь пожирав усе на своєму шляху. На щастя, у них був мобільний телефон, і діти змогли викликати пожежників. А самі тимчасом заходились рятувати ліс від пожежі: згрібали сухе листя, заливали вогонь водою. Ставало нестерпно душно, піт застилав очі. Приїхали вчасно пожежники і вогонь загасили. Тільки попіл та чорне згарище нагадували про нещастя. Ще довго велися розмови про сміливих рятівників лісу.<span />
Добро це така річ , яку потрібно робити кожен день! Кожну хвилину. Наприклад, мама- це людина яка зробила добра у нашому житті найбільше. Ми хочемо , щоб інші по при все старалися робити нам добро. Недарма є приказка: "Роби так , як хочеш, щоб тобі робили!"
Ссипати - зсипати,
щищати - зчищати,
шивати - зшивати.
