Матуся моя рідна я знаю одне що ти допоможеш мені
Що ти мене любиш і вчиш мене мамо
Не хочеш щоб знав те погане життя мутусю
Вибач мені якщо я образив тебе
Я люблю тебе матусю і знаю одне що ти мене любиш.
Це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичнвй постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історични подій чи героїв.
В образі Айвенго втілення мужності, благородства,лицарства.
Айвенго молодий лицар,він бере участь у всіх турнірах,відстоюючи честь і справедливість, перемагає в смертельному бою.Вірно служить королю Річарду.Готовий допомогти людям у біді.
В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти.Автор створив портрет ідеального лицаря,врожаю якого поєднується з розумом і шляхетністю,а відвага-з умінням битися.Він доблесних,некористолюбний,вірний своїй коханій і своєму королю.
«Добрий день, лісова красуня Мавка! Ти мене не знаєш, але я тебе знаю дуже добре, настільки добре, що ти навіть і не уявляєш. Я навіть знаю те, що відбудеться з тобою у майбутньому, як закінчиться історія твого кохання та кохання Лукаша, бо я прочитав про тебе драму Лесі Українки під назвою «Лісова пісня». Тому, перш за все, я хочу попередити тебе про небезпеку, яка чекає тебе у майбутньому, про небезпеку кохання казкової лісової істоти та людини. Я б повторив слова з поеми:
«Обминай їх, Мавко:
Раз тільки ступиш – і пропала воля!
Та Мавка не слуха тих слів і весело сміється:
Ну, як-таки, щоб воля – та пропала?
Се так колись і вітер пропаде!»
Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив допомогти Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його. Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.