Мой любимый уголок природы.
Когда я был маленьким, каждое лето меня возили на дачу.
Из воспоминаний у меня сохранились: вкусные пирожки-только что из печки, игры в прятки, и красивое поле за домом.
Каждое утро я просыпался, и бежал туда играть. Смотреть на росу, валятся в свежескошенных стогах сена. Это была прекрасная и беззаботная пора.
Мне казалось что в то время, я знал каждую травинку, и каждую нору крота. Знал на какие цветы чаще садятся пчелы, знал сколько шагов от леса до дома.
<span>Но потом, приехали новые соседи, купили это поле и построили огромные дом. Я больше не мог там играть, но это место осталось навсегда в моей памяти и сердце.</span>
Об этом уже давно написано : " Два капитана", прочитайте
Возьми что либо из искусства или других направлений. Может какая либо спортивная игра, подумай неужели нет ничего что поддерживает и разжигает в тебе искру. Если не нашел, ну так ищи сферу деятельности которую полюбишь что может быть важнее этого. Задумайся хотя бы...
Центром нашого твору будуть воїни-герої поеми Гомера «Іліада». У страшному двобої зіштовхнулись грецькі війська та військо троянців. Війна немилосердно справляє свої криваві бенкети. Багато невимовної жорстокості, невиправданого гніву, немилосердності.Жорстокий час — жорстокі люди. Неможливо без здригання спостерігати, як річками ллється кров, як тисячами гинуть люди. Ореол трагізму оповиває голови майже всіх учасників Троянської війни: ніхто не знає, коли прийде його смертний час, але кожен до нього щохвилини готовий