в двенадцатиперстную кишку поступает сок поджелудочной железы и желчь из печени;<span>в двенадцатиперстной кишке происходит распад белков, жиров и углеводов на более мелкие вещества для того, что бы они лучше усвоились организмом</span>
1) Появление коацерватной капли
2)Бактерии анаэробы
3)Зарождение фотосинтезирующих бактерий и хищных анаэробов
4) Бактерии аэробы
5) Эукариотические клетки
Життя людини тісно пов’язане з навколишньою природою. Цей зв’язок існує з часу виникнення людини. Життя на Землі стало б неможливим, якби не було безперервного процесу фотосинтезу, що відбувається в зелених рослинах. Рослинність- основний стабілізатор вуглецево-кисневого балансу повітряного басейну. Щорічно атмосфери внаслідок фотосинтетичної діяльності зелені рослини засвоюють 160— 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють близько 460 млрд т кисню. Будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин.
Зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок погли¬нання листками звукової енергії. Благодійно впливає на здоров'я людини і зелений колір рослин - він менше втомлює очі, знижує зорове напруження, діє заспокійливо на нервову систему. Сприятливо діє на організм людини приємний запах квітів лісу, парків, садів, а також шелест листя. Важливу роль відіграє естетичний та психологіч¬ний вплив рослин на людину.
Проте найважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. Багато видів рослин людина використовує як сирови¬ну для промисловості. У господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного походження (корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, го¬рючі сланці, торф, нафта, сапропель.
У процесі фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вугле¬кислий газ. Таким чином, зелені рослини забезпечують життя на Землі, відіграючи на ній, за словами К.А. Тимірязєва, роль космічного фактора. Так, за сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу а за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу.
Частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує Землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. Рослинність здійснює вели¬кий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана.
Серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основні типи- деревна і трав'яна рослинність. Деревна рослинність використовується в лісовом\ господарстві і лісовій промисловості. Природна трав'яниста рослинність (луки і па¬совища)- важлива кормова база тваринництва. Природні кормові угіддя займають приблизно 20 % площі суші, тобто більш як 3 млрд га, або вдвоє більше, ніж рілля. Високопродуктивні луки і пасовища можуть давати 20-30 ц/га сіна.
Рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів.
Як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є осно¬вною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на Землі.
Ліс - глобальний акумулятор живої речовини, який впливає на рівень кисневого і вуглецевого балансу. Найбільші лісисті регіони світу "виробляють" близько 50 % кисню, який надходить в атмосферу.
Отже, значення рослинності в житті людини дуже велике. Рослинність формує середовище, необхідне для життя людини
<span>Песец похож на лисицу. У него такая же пышная меховая шубка, пушистый хвост. Только цвет песцовой шубки не рыжий, а желтовато - серый. А зимой - снежно - белый, иногда с голубым отливом. И мордочка у песца, по сравнению с лисьей, более короткая, а ушки маленькие, закруглённые.</span><span>Песец живёт на Севере, в тундре. Шубка делает его незаметным на фоне снега. Это хищный зверёк, к его родственникам относится и волк.</span>Во время пурги песец устраивает себе убежище прямо в снегу. А если ударят ещё и сильные морозы, песец зарывается глубоко в сугроб и пережидает ненастье.В этом снежном "доме" песец может провести несколько дней, пока погода не наладится.<span>Часто песец ходит за северным белым медведем. Такая "дружба" ему выгодна: остатки медвежьего "стола" - настоящее пиршество для песца.</span>Этот зверь питается разнообразной пищей - почти всем, что на зуб попало. Ловит мелких животных, птиц, рыбу. Лакомится птичьими яйцами и птенцами, ягодами и некоторыми растениями.Но главная еда для него - это лемминги, северные мыши. Чем больше леммингов, тем больше будет и песцов. Если добычи много, песец обязательно что - нибудь спрячет, зароет - про запас.Рыть норы в мёрзлой земле тундры трудно. Поэтому песцы живут в одних и тех же норах по много лет. Живут вместе несколько поколений. В песцовых жилищах много жилых помещений, много ходов - выходов.В таком подземном городке часто живут сразу несколько семей. А семья у песца - многодетная. В ней растут не только родные дети, но и приёмный: настоящий "детский сад" получается! Малыши пьют мамино молоко и быстро растут. Быстрее, чем родственники - лисята.<span>Из - за ценного меха на песцов охотятся. Разводят песцов и на специальных зверофермах.</span>
