Потому что блохи маленькие, а если будут говорить пузом, спиною, боком то читатели подумают что блохи большие
Потому что надо все делать не спеша и надо учиться ждать
Грегор Замза – головний герой оповідання Франца Кафки «Перевтілення». Він змушений працювати комівояжером. Грегор люблячий син та брат, працює тільки заради родини. Та ось сталося з ним таке нещастя – одного ранку він прокинувся комахою, і родина має дбати про себе сама. Заощаджені гроші витратили. Батько влаштувався розсильним, а мати шиє на замовлення. Сестра пішла працювати до крамниці. Служниці усі звільнилися, залишилася тільки одна. Деякий час про Грегора піклувалися, але згодом уся родина збайдужіла до нього. Він всім заважає, батько б`є його, коли він виходить зі своєї кімнати, улюблена сестра відвертається від нього. Грегор розуміє, що його родина не така хороша, як йому здавалося. Фінал – трагічний. Він помирає від недбання та голоду, зовсім самотній.Одже Кафка в цьому оповіданні показує нам, що людина, яка опинилася у безвихідному становищі нікому не потрібна. Втративши людську подобу герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений прав займати у суспільстві хоча б найнижчий щабель, і навіть у власній родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце.На мою думку, у автора не має чіткої межі між людиною та твариною: люди можуть стати тваринами, а тварини людьми. Але все ж таки Грегор хоч і перетворився на тварину, в душі він завжди залишився люблячою та доброю людиною.<span>
</span>
Все творчество Н. С. Лескова посвящено утверждению и защите национального своеобразия русского народа, критике чуждых России форм социального строя.
Богата талантами русская Земля. Такого мастерства есть люди, что даже блоху подковать им по плечу. Несладко им живется, но для них главным всегда были любимая работа и Родина. А охотников видеть «удивления» только в заморских странах всегда было немало.
<span>Не верховная власть озабочена честью и судьбой русских людей, Родины, а простые тульские мужики. Они берегут честь и славу России и составляют ее надежду. И на таких людях держится земля русская.</span>
, решила узнать об Онегине больше и посетила дом. его.
У Онегина была большая библиотека, состоящая из книг романтиков, которые изображали сложный человеческий мир( Байрон, Констан, Шатобриан). Она обратила внимание на те строчки, который отметил герой его романа. Татьяна поняла, что Онегин - скучающий, холодный молодой человек, равнодушный к миру. Татьяна Ларина уже никогда не забудет Онегина, никогда не сможет разлюбить его, необычного своего современника " с его измученной душой, себялюбивой и пустой. "