<span><em>Міні-твір...добав ще щось своє ,писала на швидкоруч.</em>
Українська мова
надзвичайно мелодійна . Дуже багато пісень можна почути в наші часи українські
пісні ,особливо їх багато на майданах України. Гетьмани ,козаки .великі вояки ,
йшли в походи спіючи ,прославляючи Україну ,піснями,здобувавши перемогу. Мені
здається, що від самого народження і до смерті людину по її життєвому шляху
супроводжує пісня. І це зовсім не дивно, адже українська мова є такою
милозвучною, що кожне речення звучить, наче пісня. Якби я могла складати вірші, то неодмінно написала б вірш-заклик до
народу, у якому спонукала б українців до більш глибокого вивчення української
мови, яка грає всіма барвами в наших піснях. Якби не було пісень, я вважаю, не
було б і тієї Україні, яку ми знаємо!</span>
Сізіфова праця - це безплідна, важка, нескінченна та навіть зовсім непотрібна праця.
Легенда про вербу та калину<span>
<span>Жили колись в одному селі мати Вербена та її дочка Калина. Мудра й мила зростала дівчинка – мало хто вже таких діток пам’ятає. А до того ж чарівниця вона була: всі трави із землі піднімала, пташок лікувала, дерева від хвороб рятувала. Не було дитини вродливішої і добрішої душею. Та довідались про чарівницю Калину вороги. Вирішили її згубити, щоб землю українську багату завоювати, хворості і зло на людей напустити.
День був ясний, мов золотом гаптований, коли пішла дівчинка коси травами розчісувати, горобчиків годувати, льон, дощем прибитий із землі піднімати. Довго ходила Калина, стомилася, до криниці прибилася. Схилилася над нею, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний неньчин голос із здаля: «Калино, Калино, не пий водиці…» Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі до губ піднесла, пташина маленька крилом їх знесла. Вдруге воду до губ піднесла – і навік деревом – калиною над водою зросла…
Бігла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. Натомість гарне і пишне деревце стояло, сльозинки-намистинки сіяло. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербицею Минуло від тоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.
Не ламай калину –
Образиш дівчину.
Не рубай вербу –
Накличеш біду.</span></span>
Перевести слова в орудному відмінку наприклад дощ, м*яч, спориш, річка,годівниця,каша,стежка,гай.,дуб,друг,олень.
renel
Дощ-дощем
м*яч-м*ячем
спориш -споришем
річка-річкою
годівниця-годівницею
каша-кашею
стежка-стежко
югай-гаєм
дуб-дубом
друг-<span>другом
</span>олень-<span>оленем</span>
Що робили головні герої в творі,що трапилося в творі і т.д.