Звичайно, я з цим погоджуюся, бо не раз лікувалася смачним медом. Мед містить багато корисних речовин та елементів, які додають нам здоров’я і краси. Також лікувальні властивості притаманні усім продуктам життєдіяльності бджіл. Це і прополіс, і перга, і маточне молочко. Цікаво і те, що лікує і бджолина отрута. На її основі створено багато ліків.
Отож правду кажуть в народі, говорячи про бджілку як про цілителя.
P. S я тоже по етой книге занимаюсь мы ето прошли как раз два дня назад.
<span>Пюре в перекладі з французької означає «перетерті в кашку продукти». Сама назва <span>супу-пюре </span>каже про те, що головна особливість його приготування полягає в максимальному подрібненні складових його інгредієнтів. Раніше їх протирали через дрібне сито, багато хто вступає подібним чином і тепер, але набагато простіше і швидше збити готовий суп або його густу частину блендером. Завдяки своїй прекрасній засвоюваності, супи-пюре незамінні в дитячому і дієтичному харчуванні.</span><span>Для вегетаріанського харчування замість м’ясного бульйону можна використовувати овочеві або грибні відвари. Щоб смак такого супу вийшов особливо м’яким, в нього часто додають вершкове масло, молоко або вершки, які крім іншого забезпечують його рівномірну консистенцію. До супу-пюре можна подати сухарики, шматочки шинки, заправляти їх обсмаженою цибулею, тертим сиром або соусом.</span>
Дощовий день це- похмурий час. все навколо стає ніби зі свинцю сіре та сердите. суворий дощ поливає і напуває квіти та трави. скрізь смальцевий колір. але потім вийде яскраве сонце.
Дні- підмет (відповідає на питання що?)
налилися - присудок (що зробили?)
погожі, безхмарні - означення (які?)
цвітом - додаток (налилися чим?)
Я слухаю джмелика
Як приємно лежати в траві та слухати, що відбувається довкола. Ось далеко промчало авто. Десь угорі на дереві обізвалася синичка: цінь-цінь! Ніби каже: «Поглянь, я тут!» У траві, якщо лежати й уважно її розглядати, можна побачити безліч різних комашок, жучків, маленьких метеликів. Та раптом серед мовчазного трав'яного населення я почув дивний звук. Спершу подумав, що то десь далеко у високостях літак летить собі. Аж ні, це десь поруч! Роззираюсь і завмираю від несподіванки, бо прямо переді мною сів на квітку джмелик. Він був ще невеличким, я подумав, мабуть, він перший раз вилетів знайомитися зі світом. Джмелик був так близько, що я мав нагоду роздивитися його з усіх боків. Він був такий собі — «качок» — товстенький, серйозний, діловий. Чорні лапки миттю ніби прилипали до пелюсток квіток. Чорні оченята поблискували на його голові, а вусики-антени щось вишукували в просторі. І звичайно ж, дуже красиве волохате вбрання в чорну та жовту смужечку. Мені здалося, що джмелик насолоджувався своїм приглушеним дзижчанням і продовжував вкотре перелітати з квітки на квітку. А може, він співав пісню й був вдячний мені як слухачеві.
Я лежав у траві і слухав джмелика.
