Зіронька, зимонько, матусю, тату, Миколо Сергійовичу
Н.В.
<span> вісімдесять чотири
р.в вісімдесяти чотирьох
д. Вісімдесяти чотирьом
з вісімдесяти чотирьох
о Вісімдесяти чотирьма
м (на,у) вісімдесяти чотирьох
</span>
1. Підкралася холодна осінь.
2. Дерева та кущі скинули свої розкішні вбрання.
3. Сонечко все рідше виглядає.
4. Комахи поховалися у щілини
<span>Тиха вода, тиха вода,</span>
<span>Та й лем на Бескиді,</span>
<span>Давно, давно я не была</span>
<span>З милим на бесіді.</span>
<span>Рада би я</span>
<span>Ту водицю пити,</span>
<span>Рада би я</span>
<span>З милим говорити.</span>
<span>Казав милий, казав милий,</span>
<span>Що мене попросить,</span>
<span>Як на горі, як на горі</span>
<span>Пшениню покосить.</span>
<span>Він покосив,</span>
<span>Вже й осінь минає,</span>
<span>Він ся женить,</span>
<span>А мене лишає.</span>
<span>Бодай тебе, мій миленький,</span>
<span>В боці закололо,</span>
<span>Що так скоро твоє серце</span>
<span>Мене позабуло.</span>
<span>Не забув я,</span>
<span>Лем собі думаю,</span>
<span>Де я з тобов</span>
<span>Розмовляти маю.</span>
<span>Не рви, милий, не рви, милий,</span>
<span>Солодки малини,</span>
<span>Ой, не дури, ой, не дури</span>
<span>Нараз дві дівчини.</span>
<span>Дві дівчини</span>
<span>То велика зрада:</span>
<span>Одна плаче,</span>
<span>Друга тому рада</span>
Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарять нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге.
Родина – основа нашого суспільства. Колись наші батьки закохалися та вирішили одружитися. Потім у їхній родині з'явилися діти. А через кілька років ми самі станемо дорослими та захочемо створити свою сім’ю.
Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Це бабусині казки та смачні піроги, це мамина турбота, батькова допомога. Родина – це коли навіть твоя домашня тваринка - її повноцінний член.
Нажаль, родини бувають різними, як і стосунки в них. Наприклад, хтось постійно свариться одне з одним, а трапляється, навіть можуть побитися. А інколи зовсім навпаки – всі в родині ніби зовсім байдужі одне до одного, не цікавляться ні справами, ні інтересами, ні проблемами, не знають, хто чим живе. Є багато анекдотів про це. Наприклад, про те, як батько забирає з дитсадку чужу дитину. Мені здається, в усіх таких історіях є доля сумної правди.
Кожен мріє про щасливу родину. Але це залежить від нас, від того, наскільки ми готові вкладати свої зусилля у неї. Бо це особисті стосунки між людьми різних поколінь, поглядів та переконань, які змушені постійно вирішувати побутові питання разом. Звичайно, бувають і конфлікти, і суперечки. Але я вважаю, найголовніше – це поважати одне одного. Головна помилка людей у родинних стосунках, на мій погляд, це те, що вони починають сприймати одне одного як належне. Вони перестають боятися образити, зробити боляче. От з чужими ми завжди ввічливі, а вдома можна нагримати на будь-кого, бо це ж твоє!
Рідні люди – це подарунок долі, який ми маємо цінувати. А родина – наш надійний притулок у великому, не завжди дружньому світі. І кожен з нас обов’язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.