Володимеръ Всеволодовичь; 1053 — 19 травня 1125) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1113-1125). Князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094) і переяславський (1094—1113). Син князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії (за іншими даними — Анни чи Анастасії) з роду Мономахів. Засновник князівської гілки Мономаховичів. Організатор успішних походів проти половців. Учасник Любецького (1097) і Витичівського з'їздів (1100). Розширив руське законодавство, додавши до нього свій «Статут» (бл. 1113). Автор дидактичної праці «Повчання» (бл. 1109). Хрестильне ім'я — Василь. У західній традиції — Володи́мир ІІ.
Ответ:
В прежнем порядке, но с утверждением из Москвы.
Объяснение:
По условиям Переяславской рады, за украинцами оставлялось право избирать гетмана самостоятельно ("по прежним их обычаям самим меж себя"), но при этом царь должен был утверждать вновь избранного гетмана. Это была одна из автономий и возможностей самоуправления, которые украинцы получили от России.
<span><span>Шатова, Владимира Сергеевича - начальника постройки.</span><span>Балгаева - старшего рабочего пути.</span><span>Шермергори, Дирк Тимофеевича - инженера.</span><span>Перельмана, Льва Моисеевича - пом. начальника постройки.</span><span>Бубликова, Ивана Осиповича - начальника укладочных городков.</span><span>Гнусарева, Александра Ивановича - начальника укладочных городков.</span><span>Лодкина, Лазаря - рабочего Каратальского моста.</span><span>Борискина, Николая - компрессорного монтера.</span><span>Маженова, Ахметжана - рабочего укладчика-костыльщика.</span><span>Бизюкина, Дмитрия Дмитриевича - инженера.</span></span>