<span> </span>
Калина - символ України. Як багато пишуть поети про цей символ. Навесні і восени калина завсім різна.На весні вона цвіте, а восени красується своїми червоними плодами. Цвіте калина білими суцвіттями. Милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає, як тая дівчина молодая. За літо вона росте і вже восени стає червоною, як той мак у полі . Тендітна і ніжна дівчина стає господарською жіночкою. Так і калина свій ніжний білий цвіт змінює на червоний. Восени калина чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи, так калина приймає участь и в ланцюжку живлення у природі. Ягідки калини гіркі на смак, для людини вона частіше всього постає як ліки. Можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.
<span>зьк цьк ськ еньк есеньк ісіньк юсіньк! с каждым суфиксом одно предложение без повтора</span>
Сутінки - це завжди так таємничо! Захоплюють мене вони, і з головою поринаю я у них. Це така пора, коли усе навколо затихає, наче увесь світ заснув. Це чарівна казка, містерія, гра одного актора! Але ж яка майстерна! Сутінки захоплюють усе! І вже хочеться тихіше розмовляти, очі горять загадковими вогниками... Сутінки - це можливість стати творцем таємниці!
1. Дванадцятирічний хлопець з Донеччини переміг у щорічному конкурсі малюнків.
2. Тільки високоосвічений вчений здатен відповісти на таке складне запитання.
3. Той світло-рожевий плащ зовсім їй не личить!
Я дуже хочу ,щоб моя мрія здійснилася,і я зроблю усе для її здійснення. На нас чекає зустріч з нашим другом, і ми сподіваємося,що буде весело. Вона відчула зерно істини,і тепер, вона завжди творила добро. Не пускай лінощі в душу,бо вони можуть змінити тебе з середини. Сестра закінчила читати свою книгу,і я порадив прочитати їй нову для її розвитку