Снежный баран. Это крупное, сильное животное, хорошо приспособленное к лазанью по скалам. Оружие и украшение снежного барана – его закрученные в спираль рога. Питается брусникой, голубикой, багульником. Снежный баран занесен в Красную книгу России и Международного Союза охраны природы.
Белый медведь – обитатель ледяной Арктики – хорошо приспособился к жизни в суровых условиях. Питается в основном тюленями. Тело у него узкое, длинная шея, широкие лапы – всё это признаки хорошего пловца и ныряльщика. Мех у него густой, длинный, волос полый, содержит воздух, который медведя и «греет» . Белый медведь тоже занесен в Красную книгу.
Розовая чайка имеет очень красивую окраску – белую с розовым оттенком. Гнездится в тундре и лесотундре. Занесена в Красную книгу.
Краснозобая казарка – одна из самых редких птиц в мире. Очень подвижная и крикливая. Гнездится на Таймыре, зимует на юге Каспия. Занесена в Красную книгу.
Кречет – самый большой и редкий сокол – не улетает на юг, как большинство птиц. В считанные секунды он может настичь стаю куропаток, и отставшая мгновенно окажется в его когтях. В мае на просторы Таймыра возвращаются орланы. Это могучие птицы с размахом крыльев до 2,5 метров. Из-за малочисленности занесен в Красную книгу.
Нил Армстронг Айға алғаш рет 1966 жылы ұшып, арада 3 жыл уақыт өткен соң «Аполлон-11» кемесін басқарып айда бағындырады
<span>Толығырақ: </span>http://massaget.kz/layfstayl/alemtanu/syrly-alem/20078/
<span>Материалды көшіріп басқанда Massaget.kz сайтына гиперсілтеме міндетті түрде қойылуы тиіс. Авторлық құқықты сақтаңыз</span>
На городі, біля Картопляного Куща, проросла маленька коричнева насінина мокрецю. Вона щойно дозріла разом із двадцятьма тисячами своїх сестер. Однак проросли тільки ті з них, які лежали на поверхні ґрунту. Інші, що опинилися в землі, чекатимуть свого часу, іноді до ЗО років! Під Картопляним Кущем було тепло і волого, це допомогло Корінчику Мокрецю закріпитись у грунті, і він почав виганяти стебло з м'якими зеленими листочками. Корінчик просувався у землю все глибше й глибше, зустрічаючи на своєму шляху багато цікавого. Навколо нього були корінці інших рослин — товсті і тоненькі, темні й білі, м'які і тверді. Корінчик Мокрецю злякано відсахнувся від Кореневища Пирію: воно швидко росло, розсуваючи своїм гострим кінчиком всі перешкоди на шляху, навіть пронизало наскрізь Бульбу Картоплі, яка тихо плакала від болючої рани.
Корені рослин повертали в один бік, Корінчик, зацікавившись, і собі став рости в тому напрямку. Скоро він дістався до гною, що його люди приорали, саджаючи картоплю. Там вирувало життя. Корінчик доторкнувся до слизького Дощового Черв'яка, який поїдав чорну жирну землю. Та найбільше його вразили дуже маленькі істоти різної форми — круглі, видовжені, розгалужені, як ниточки, що швидко поїдали гній. Корінчик чемно звернувся до товстого Кореня Осоту:
— Скажіть, будь-ласка, хто ті істоти і що вони роблять?
— То ж мікроорганізми — Бактерії, Водорості, Грибки,— тихо прошепотів Осот. — Вони живляться гноєм і перетворюють його в різні мінеральні солі, а ми, Корені, поглинаємо ті солі і забезпечуємо ними всю рослину. Хоч і малесенькі ці організми, але виконують складну роботу — готують нам їжу.
Здивований Корінчик вирішив далі не рости, а розкущитися біля гною. Швидко піднялися вгору Стебла, потім з'явились біленькі Квіточки, а з них дозріло багато Насіння. Біля Картопляного Куща розрісся густий зелений килим: тут проросли сини й онуки нашого героя (від сходів до плодоношення у мокрецю проходить всього півтора місяці). Бульби Картопляного Куща задихалися через нестачу повітря, гнили від надмірної вологи. З надією вони чекали Людей, які зрубають і винесуть з поля Мокрець, прополють грунт, обгорнуть стебла.
Одна из основных функций двенадцатиперстной кишки заключается в приведении pH поступающей из желудка пищевой кашицы к щелочному, не раздражающему более дистальные отделы тонкой кишки и пригодному для осуществления кишечного пищеварения. Именно в двенадцатиперстной кишке и начинается процесс кишечного пищеварения. Другая важнейшая функция двенадцатиперстной кишки состоит в инициации и регулировании секреции панкреатических ферментов и желчи в зависимости от кислотности и химического состава поступающей в неё пищевой кашицы.
<span>Третья важнейшая функция двенадцатиперстной кишки заключается в поддержании обратной связи с желудком — осуществлении рефлекторного открывания и закрывания привратника желудка в зависимости от кислотности и химизма поступающей пищевой кашицы, а также регулировании кислотности и пептической активности секретируемого в желудке сока через секрецию гуморальных факторов, влияющих на секреторную функцию желудка.</span>
Пожалуйста, скажи, где фото?
