Могу только сказать, где прочесть http://goodcoins.su/antic/bukin/rucopis.htm
Жил на свете очень добрый циплёнок. У него не было родителей .Он всегда был весёлый,всегда улыбался и хотел со всеми дружить. Когда он был совсем маленьким над ним издевались и били его другие цыплята. У него не было друзе но он очень хотел их иметь. Один раз он сидел на лужайке и к нему подошли цыплята и сказали "Пошли на лужайку к речке" он конечно с радостью согласился. Они пошли. Пока они шли по лесу они толкнули его в муравейник и рассмеялись. Но он на них не обиделся потому что думал что это случайность. Вот они пришли был хороший денёк. Циплёнок подошёл а обрыву и посмотрел в низ, там была грязь,глина,речка почти высохла но вода была. Вдруг к нему подошли цыплята и толкнули его. Он упал и был весь в грязи. Они очень громко смеялись пока он плакал. Потом они ушли оставив грязного циплёнка одного. Он вымался и сел на травку и смотрел на солнце. И еле сдерживал слезы. Он думал почему к нему так относятся? Почему у него нет родителей? И тогда у него появилось два самых заветных желания: Что бы у него были родители и друзья. Солнце садилось и он пошёл домой он сделал это место своим тайным уголком. Куда он будет приходить.
Когда он пришел во двор то никто незаметил его пропажи и как он пришёл.
На следующий день он проснулся и увидел большую толпу. Он посмотре что там и узнал что утки ищут себе приёмных детей. Он даже не думал что его выберут. Это были ооочень богатые утки и все хотели отдать своих детей им ради зерна. Но потом они подошли к этому цепленеку. И спросили у тебя есть родители он ответил нет. Они посоветовались и взяли его.
Через год цеплёнок подрос и приехал на родной двор. Цыплята изверились перед ним и они стали по настоящиму дружить.
1) можно
Древнерусская знать носила одежду из аксамита – ткани ручной выработки, похожей на бархат. Это была чаще всего золотая или серебряная материя, плотная и ворсистая, с травами, узорами и разводами разных цветов.
Джон Ґрифіт Чейні народився 12 січня 1876 р. в Сан-Франциско. Коли йому був майже рік, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив її сина, і майбутній письменник отримав його прізвище. Рано почав працювати, ще в школі він підробляв продажем газет. А коли закінчив школу, пішов працювати на консервну фабрику. У 1893 році найнявся матросом на промислову шхуну, що відправлялася ловити котиківдо берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Лондону багато яскравих вражень, які лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів. Перший нарис Лондона «Тайфун біля берегів Японії», за який він отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар’єри. У 1897 році Лондон разом зі своїм 62-річним швагром подалися на Клондайк шукати золота. Саме про це Джек Лондон написав багато оповідань. За все життя Лондон видав 16 збірок. Першими, котрі принесли йому популярність, були: «Син вовка» (1900), «Бог його батьків» (1901), «Діти морозу» (1902), «Чоловіча вірність» (1904), «Місячний пік» (1996) . Перші романи — «Дочка снігів» (1902), «Морський вовк » (1904) , «Гра» (1905) також були сприятливо сприйняті читачами. Одними з найвідоміших романів стали « Біле ікло» (1906), «Серця трьох», «Мартін Іден». Вісім його романів були успішно екранізовані. В 1907–1909 роках здійснив плавання на яхті «Снарк». Історія подорожі викладена в автобіографічному нарисі «Подорож на яхті „Снарк“» (1911 р.). З липня по вересень 1911 року Джек Лондон також здійснив кінні подорожі Каліфорнією та сусідніми штатами, які описав в оповіді «Четвіркою коней на північ від заливу». Джек Лондон помер у Каліфорнії 22 листопада 1916 р. в містечку Глен-Елен. Останні роки він страждав від ниркового захворювання і під час одного з нападів болю Джек Лондон прийняв занадто велику дозу снодійного.Накресли табличку і пиши