Мені брат купив дуже гарний компас
Мир-1 слог
м(м")-согл,звонкий, мягкий
и(и)-гласн,ударн
р(р)-согл,звонкий,твёрдый
3 буквы,3 звука
Я розповім вам про свою школу. Моя школа — нова і сучасна, і вона мені дуже подобається. У неї три поверхи. Класи світлі і просторі. Є класи для різних предметів, таких як англійська мова, історія, фізика, математика, хімія, географія, біологія, література тощо.У нашій школі є комп’ютерний клас. Тут ми вивчаємо інформатику. У нашому комп’ютерному класі — найсучасніше обладнання, і є доступ до Інтернету.У нашій школі є також актова зала, яка розташована на другому поверсі. Тут відбуваються збори, конференції, концерти і всі свята. Ми готуємо цікаві вистави до всіх свят. Ми співаємо пісень, читаємо вірші, танцюємо і беремо участь в невеликих театральних дійствах.У нашій школі є багато можливостей для занять спортом. В школі є спортзал, спортивний майданчик, футбольне поле, плавальний басейн і інші спортивні споруди. У нас є багато різних спортивних секцій: настільний теніс, плавання, легка атлетика, футбол, волейбол, боротьба і художня гімнастика. Багато учнів відвідують ці спортивні секції.У нашій школі також є кружки малювання, танців, театральний кружок і рок-гурт. Всі ці кружки дуже популярні і багато учнів відвідують їх.У нашій школі викладають дуже кваліфіковані вчителі. Вони прагнуть передати нам всі свої знання і пробудити цікавість до своїх предметів і до самоосвіти. Вчителі не лише викладають нам шкільні предмети, але і розповідають про все, про різні світові проблеми, такі як екологія, охорона природи, кліматичні зміни тощо.<span>У нашій школі є гарна традиція. Щороку випускники школи приходять на зустріч з вчителями і однокласниками. Ці зустрічі відбуваються кожну першу суботу лютого.</span>Я вважаю, що шкільні роки дуже важливі для кожної людини. Це період дорослішання, набуття знань і вибору життєвого шляху. Дуже часто шкільні друзі залишаються вашими друзями на все життя. Тому я ніколи не забуду мою школу, вчителів і однокласників.
Якось навесні з величезної кучугури снігу вилізла велика стара ведмедиця. Вона сонно потягувалася і задоволено мружила очі. Та от позаду неї щось заметушилося, і з барлога на світ вилізло маленьке, немов плюшеве, ведмежатко. Воно було ще зовсім юне, ніколи не бачило світу, тому йому все було цікавим.Все було йому нове. Весь світ встав перед ним у всій своїй неповторності та красі.Спершу він невпевнено підійшов до величезної сосни, що росла неподалік. Обережно понюхавши її і, зрозумівши, що вона безпечна, ведмежа вже сміливо пішло шукати пригод далі. Погналося за синичкою, що сіла на пеньок і чорними очками зацікавлено спостерігало за ним. Потім почало високо підстрибувати в повітрі, намагаючись впіймати якусь чорну комашку. Але зважаючи на те, що було воно ще дуже маленьке і геть не спритне, нікого спіймати йому не вдавалося. Та ось в кущах ведмежа побачило якогось дивного звіра. Весь у колючках, він поспішав по своїх справах і щось невдоволено бурмотів собі під ніс. Ведмежа зраділо, що нарешті хоч когось впіймає, стрибнуло до їжака (а це був саме він), вдарило лапкою і... Голосно розревівшись, побігло до своєї мами, розумної ведмедиці. Ось такий свій перший день прожило маленьке ведмежа у лісі.
Відповідь проста:
Покорите тишею
