Не знаю, який автор та яка вправа, але ось опис.
Рідний край неповторний, незабутній. Навіть, коли він залишається далеко позаду, за морями та океанами, спогади про нього не втихають ніколи. І кожної ночі, мій дім прикликає мене уві сні та знов оживляє найдорожчі мені краєвиди. Зелене листя старезних дубів величаво шелестить, потривожене вітром, а давні ялини синіють вдалині. Золотаве колосся хитається, гнеться до землі, сповнене відбірних зерняток. Безкрайні поля кольоровими клаптиками розстелилися навколо. Куди не глянь, повсюди буяє життя, нескорене та вічне. Таку красу неможливо забути. Неможливо і не потрібно.
Якось так.
Усмішка- усміхнений- усміхатися.
Блин легко бы ответила но не понимаю по украински сорри
Недавно я ходив(ла) на екскурсію до акваріуму . Це було дуже цікаво. Я багато чого пізнав(ла). Найрідкісні риби плавали у тому акваріуму .
Мої рідні подарували мені квиток до акваріуму. Я дуже люблю пізнавати світ води. Там я у перший раз побачив(ла) українського Мінога та дельфінів . вони плавали у тій воді. Я залюбки придивлявся до них та залюбки пізнавав. Екскурсовод дуже цікаво пояснював про життя цих рибок. Я залюбки це все запам'ятовував(ла)
Дуже мені сподобалася ця екскурсія. Я з радістю ще раз відвідую акваріум.
Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин з тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Він вистукує свої мелодії по моєму підвіконні і я зачаровано слухаю цю музику за вікном.