Бог войны- <span>Арес
Гос. совет- Ареопаг
Представит. Афинск. знати-Аристократы
Совет выбирал-9 архонтов</span>
В Кастилии было три палаты кортеса: духовенства, дворянства и городов.
<span>из-за прогрессивной на то время политической системы - умеренные налоги и равенство покоренных народов. по сравнению с окружающими царями-жадинами ассирия извлекала основные доходы располагаясь на торговых путях, могла себе позволить регулярную армию и деньги, обеспеченные экономикой.
Держава независимое самостоятельное государство!
</span>
Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією.
У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія. Носієм монаршої влади був великий київський князь. У його компетенції перебували: охорона кордонів, керівництво військовими походами, збір данини, судочинство щодо васалів, дружинників, вищих посадових осіб, військово-дипломатична діяльність, будівництво шляхів, охорона торговельних шляхів, придушення заколотів, поширення християнства, забезпечення духовенства, скликання княжих з'їздів, призначення на вищі посади, видання уставів, уставних грамот та інших законодавчих актів. У військовій сфері великий князь спирався на тисяцьких, соцьких, десяцьких, які, крім командування гарнізонами, виконували ще й адміністративні функції. У цивільній сфері княжу владу на місцях здійснювали посадники, волостелі, тіуни, мечники, сотники, вірники, ключники, діцькі, отроки, ябедники, які, крім адміністративного управління, виконували ще й окремі військові функції. Великого князя оточували "думці" — члени княжої ради з числа княжих мужів (великих бояр).
У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Долю Русі вирішував тоді не великий князь, а група найвпливовіших місцевих князів. Загальнодержавні рішення ухвалювали на князівських зібраннях ("снемах"). Систему влади складали князь, боярська рада та народне віче.