А) мобилизовать все трудящееся население против фашистских организаций с целью добиться их разоружения и роспуска;б) защитить демократические свободы и потребовать пропорционального представительства и роспуска палаты;в) выступать против военных приготовлений;г) выступать против декретов-законов; д) выступать против фашистского террора в Германии
То что они оба жили на земле))) ладно вот правильный ответ:
Абсолютная монархия_ система управления при которой правил один лишь правитель .Разногласия относительно Церкви Англии стали одними из факторов, которые привели к гражданской войне. Церковь ассоциировалась с терпящими поражение роялистами. Желая ввести повсюду в королевстве единую Англиканскую церковь, Карл преследовал пуританство, отдавая перед ним предпочтение даже католичеству с целью сблизиться с Римом.
Карл I заявил о божественном праве монархов отвечать только перед Богом. Это вызвало беспокойство Палаты общин, состоявшей тогда преимущественно из пуритан, не желавших терять свою независимость.
Из-за противостояния с парламентом Карл I не созывал его в течение 11 лет и правил единолично. Поскольку финансы Англии контролировал парламент, король был вынужден добывать деньги самостоятельно. Он заложил драгоценности короны, продавал государственные должности, восстановил ряд архаических феодальных повинностей и ввел много новых поборов, что вызывало негодование населения. Из-за противостояния с парламентом Карл I не созывал его в течение 11 лет и правил единолично.Поскольку финансы Англии контролировал парламент, король был вынужден добывать деньги самостоятельно. Он заложил драгоценности короны, продавал государственные должности, восстановил ряд архаических феодальных повинностей и ввел много новых поборов, что вызывало негодование населения. Из-за противостояния с парламентом Карл I не созывал его в течение 11 лет и правил единолично. Поскольку финансы Англии контролировал парламент, король был вынужден добывать деньги самостоятельно. Он заложил драгоценности короны, продавал государственные должности, восстановил ряд архаических феодальных повинностей и ввел много новых поборов, что вызывало негодование населения
Правление Османа
Осман II был абсолютным правителем огромной Османской империи;Султан Осман был весьма умен, образован и говорил на нескольких языках;Великий Визирь (главный министр) султана мог стать весьма могущественным;Янычары были привилегированными и хорошо оплачиваемыми солдатами;Родственников османских султанов мужского пола душили или подвергали пожизненному заключению, чтобы избежать претензий на престол и т.д.
Паризька мирна конференція проходила з перервами від 18 січня 1919 по 21 січня 1920. На конференцію було запрошено делегації з 27 країн, з яких 10 брали безпосередню участь у війні, 14 формально знаходились у стані війни (фактично допомагали лише економічними засобами) і 3 новостворені держави. Найчисельнішою була американська делегація, число співробітників якої досягло 1300. Вперше в історії дипломатії переможені держави не брали участі в переговорах. На конференцію Німеччина і її колишні союзники були допущені лише тоді, коли були вироблені проекти мирних договорів з ними. Учасники конференції офіційно названі «Союзні та здружені держави» з самого початку роботи були поділені на чотири нерівноправні категорії:
Країни учасники війни, що мають інтереси загального характеру і беруть участь у всіх засіданнях та в роботі всіх комісій (Велика Британія, Французька республіка, Королівство Італія, США, Японська імперія).
Країни учасники війни, що мають інтереси часткового характеру (Бельгія, Бразильська республіка, Британські домініони, Королівство Румунія, КСХС).
Держави, які знаходяться в стані розриву дипломатичних відносин з Німеччиною і її союзниками (в основному латиноамериканські країни).
Держави, що знаходяться в процесі утворення (Польська республіка, Чехословацька республіка та ін. запрошувались однією з п'яти великих держав на засідання, що їх стосувалися). Радянську Росію до участі в роботі конференції не було запрошено.
Головну роль відігравала «Рада трьох» на чолі з прем'єр-міністром Великої Британії Ллойд-Джорджем, Французької республіки — Клемансо і президентом США — Вільсоном.
Також роль на конференції відігравала «Рада чотирьох»: ті ж самі та прем'єр Королівства Італія В. Е. Орландо. Крім «Ради чотирьох» найважливіші рішення приймались також «Радою десяти», яка складалась з глав урядів і міністрів закордонних справ США, Великої Британії, Французької республіки, Королівства Італія та Японської імперії. З самого початку роботи конференції проявились суперечності між найбільшими країнами з усіх питань, які розглядались. Засідання проходили у гострих дискусіях, які інколи загрожували зривом роботи конференції. Найгостріші суперечності проявились між Французькою республікою, США та Великою Британією при опрацюванні статей Версальського договору, статуту Ліги Націй. Президент США Вудро Вільсон наполягав на розгляді в першу чергу питання про створення Ліги Націй та її Статуту, в той час як Ж. Клемансо на передній план висував укладення договору з Німеччиною. 28.4.1919 після тривалих дискусій був прийнятий спільний американо-британський проект статуту, який не врахував пропозиції Французької республіки про створення штабу і збройних сил Ліги Націй. Статут Ліги Націй за пропозицією Вудро Вільсона включався як невід'ємна частина у всі мирні договори.
<span>В Киевской Руси, как и в
других государствах Западной Европы, в X-XI веках начало складываться
феодальное общество.В Восточной Европе вместе
со славянами жили более двадцати неславянских народов. Неславянские
земли вошли в состав Киевской Руси в ходе мирной колонизации, освоения и
заселения их славянами. Ни письменные источники, ни археологические
памятники не дают свидетельств насильственной колонизации славянами
иноязычных племен и их земель. При этом часть неславянских народов
растворилась в славянском этносе (мурома, водь, ижора, меря), а другая
устояла. Археологические исследования подтверждают политическое
сосуществование и социально-культурный симбиоз славяно-финно-угорского,
славяно-тюркского, славяно-иранского и славяно-балтского элементов в
Восточной Европе. Восточные славяне-земледельцы являлись носителями
более высокой культуры, чем неславянские народы, бывшие в основном
охотниками и скотоводами. Древнерусское государство возникло в областях,
не входивших в зону античной цивилизации. В отличие от Западной Европы,
где феодальное общество формировалось на основе синтеза элементов
ро-доплеменного строя германцев и остатков античных общественных
отношений, в славянском обществе феодальные отношения формировались
"бессинтезным" путем
</span>
После соглашения с сенатом Октавиан Август
занял следующие должности:
1)
Проконсул одновременно нескольких провинций;
2)
Главнокомандующий всей армией;
3)
Народный трибун;
4)
Жрец.
Под его властью оказались все сферы жизни общества:
1)
В качестве главнокомандующего, вся армия
находилась под его контролем.
2)
В качестве народного трибуна, он имел право
накладывать вето, созывать сенат и проводить законы. Народному собранию он
советовал, а на самом деле приказывал, кого именно следует избрать на ту или
иную должность.
3)
Сам руководил работой сената, всегда первым
высказывался по осаждавшимся вопросам, никто не смел с ним спорить.
Пользуясь
неограниченной властью во всех сферах, Август создал новую систему правления.
По названию она была республикой, а на деле являлась единовластной.
