Аме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. А діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. Вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя. Чи можливо про кохання писати з гумором? Здається, серйозне почуття потребує так само серйозних засобів вираження. Однак Валентин Чемерис доводить своїм читачам, що історія кохання може мати й гумористичний «супровід». Усе тому, що герої його повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» — люди дуже молоді й життєрадісні. їм немає коли сумувати — вони сповнені оптимізму, що не дозволяє опускати рук навіть у безнадійних ситуаціях. Слід пам’ятати, що сміх буває різний. Валентин Чемерис віддає перевагу гумору. Письменник по-доброму сміється з окремих рис людських характерів та явищ дійсності. Окрім гумору, у повісті іноді трапляється легка іронія — прихована насмішка. Важливим засобом художньої організації твору Валентина Чемериса є пародія. Вона використовується автором для посилення комічного ефекту — за рахунок залучення рис інших творів, але в навмисне зміненій формі.Найбільш виправданим є засіб пародії в розповіді про дуель, що її влаштували підлітки. Ніби між іншим, письменник згадує відомі літературні твори, у яких зображено дуельні поєдинки. У його героїв теж усе як треба: є дуелянти й секунданти, однак розв’язка дуелі має виразно анекдотичний характер. У своїх художніх пошуках Валентин Чемерис спирається головним чином на народні традиції гумору, зокрема анекдоту. Чого лише варта ситуація, у якій розумна дівчина використовує обох своїх залицяльників, змушуючи їх замість себе виконувати господарську роботу! Як анекдотичний персонаж виглядає сільський міліціонер Грицько Причепа, у якого в кобурі замість пістолета — хліб і помідори. Гумор не тільки не заважає автору розкрити тему першого кохання, але й сповнює читачів щирою надією, що юні закохані з Великих Чапель будуть щасливими.
<span />
Багато сучасної молоді здається питанням: «чи потрібно шанувати старших та переймати їх традиції?».
Особисто я вважаю,що потрібно. Адже наші батьки в першу чергу дали нам життя і ні в якому разі не бажають нам зла ,тому слід слідувати їхнім порадам . А іншій дорослі люди прожили на цьому світі більше ніж ми й мають більший досвід. Тому ми повинні в першу чергу поважати їхню думку, й мотати на вус їхні уроки. Що до традицій то я вважаю ,що зберігати та передавати їх наступним поколінням дуже цікаво.
Полліанна — 11 -річна дівчинка, яку після смерті батьків забирає на виховання з «почуття боргу» рідна тітка. З атмосфери батьківської любові та глибокої віри в Бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. Але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому, що трапляється з нею в житті, спочатку дивує, а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. Вона переконана, що Господь ніколи не помиляється і не запізнюється. Книга дуже хороша, вона вчить добру і оптимізму. Полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати допомогу і підтримку оточуючих. Завдяки її легкому характеру десятки, а може бути і сотні людей , що живуть в містечку, знаходять сенс життя, знаходять самих себе і починають допомагати другім.
Сжато сюжет произведения.
Хищной Щуке в суде предъявлено обвинение. Она настолько провинилась («того заела в смерть, второго ободрала»), что ее преступление уже нельзя будет прикрыть - «концов нельзя похоронить». И все же Лисица, как адвокат, чтобы помочь хищнику, предложила судьям «вражескую Щуку утопить». Благосклонность Лисицы определена не только сословной солидарностью:
А слух в роще был такой, Что будто щука и зачастую, Как только сделается темненько, Лисицы и шлет - то щупачка, то сотенку карасиков живеньких или линей хорошеньких...
Судьи прислушались к предложению Лисицы и вынесли соответствующий приговор.
Композиция.
Введение. За преступную деятельность Щуку силком представили к суду. Описание судей. Тайная связь Щуки и Лисицы.
Основная часть. Судебный процесс над Щукой. Вынесен приговор, действие которого приостановлено.
Окончание. Новый приговор судей по предложению Лисички: «В реке вражескую Щуку утопить!» Что и было выполнено.
Обсуждение содержания басни с вопросами:
• Что вам известно о суде как законодательном органе власти?
• Какой вред был причинен Щукой жителям пруда? («Того заела в смерть, второго ободрала»).
• Каких усилий было приложено для того, чтобы поймать Щуку? Как об этом сказано в произведении?
(Толпой в суд притащили, даже чубы мокрые стали...).
• О чем свидетельствует описание судей? Собственные мысли обоснуйте.
• За что упрекали Лисицу относительно ее тайной связи с Щукой?
(Лисице то шлет - это щупачка, То сотенку карасиков живеньких Или линей хорошеньких).
• Почему Лисица в суде с одной стороны предложила страшное наказание Щуке, а с другой ей помогла?
• Чем объяснить то, что судьи во время вынесения приговора Щуке, послушались Лисицу? Собственные соображения обоснуйте.
• А над кем бы вы осуществили суд в произведении? Свою мысль мотивируйте.
• Что имел в виду Л. Глибов, высказывая следующее: «Как не мудрствуй, а правды нигде нельзя похоронить...?».
• Из-за чего, на ваш взгляд, в басне не указано, кто конкретно подал «бумагу» в суд на Щуку? Личные мысли обоснуйте.
• Чему нас учит эта басня? Чем она актуальна и сегодня?