<span>· </span>запровадження української мови у школах та діловодстві краю;
<span>· </span>забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати урядові посади;
<span>· </span>зрівняння у правах греко-католицького духівництва та представників інших віросповідань;
<span>· </span>призначення на урядові посади у Східній Галичині лише тих чиновників, які володіють українською мовою.
<span>·<span> </span></span>рівні права на використання української та польської мов у школах та установах Галичини, утворення окремих гімназій для українців і поляків, викладання у вищих навчальних закладах краю обома мовами;
<span>·<span> </span></span>зрівняння в правах представників усіх національностей і віросповідань;
<span>·<span> </span></span>утворення спільної національної гвардії, спільного керівного органу влади і спільного сейму;
<span>·<span> </span></span>національна і політична рівноправність мала бути гарантована загальноімперською конституцією;
<span>·<span> </span></span><span>питання поділу Галичини на дві провінції, що викликало найгостріші суперечки, мало бути передано на вирішення загальноімперського рейхстагу.</span>