<span>Особенности развития стран Латинской Америки
1. Основные тенденции развития стран Латинской Америки (ЛА) в первой половине 20 века.
2. Роль традиций в истории ЛА.
<u>Страны</u>: Аргентина, Бразилия, Южная Мексика, Чили, Куба.
<u>Занимает</u> ѕ территории, 2/3 населения.
ЛА - историко-политический термин.
Географическое понятие - вся территория в Америке, Южные США (Центральная и Южная Америка, страны Карибского бассейна).
<u>Площадь всей территории</u> около 20 млн. км2; 15% территории земного шара. В начале 20 в. – 95 млн. человек, в настоящее время – 45
0 млн. В начале 20 в. - 20 независимых государств.
В 60 – 80-е гг. – прибавилось еще 13 стран в бассейне Карибского моря. Сейчас – 33 государства ЛА.
Бразилия- 150 млн. чел.
<u>Страны ЛА в историческом развитии прошли несколько стадий:</u>
1. Доколумбовый период. Основные территории стран находились в
стадии первобытнообщинного строя. Исключение: Мезоамерика, Анды –
проживали высокоразвитые майя, ацтеки, инки, чипча (4 – 2 тыс. до н.э.).
2. Завоевание европейцами (с 1492 г.) – колониальный период.
3. Война за независимость (1810-1826) и образование независим
государств ЛА.
К началу 20 в. из 20 независимых государств 18 были испаноговорящими.
Бразилия - португальский, о. Гаити – французский.
<u>Особенности экономического развития в 20-е гг.</u> Производительность
труда ниже, чем в США, Европе. Наибольшее развитие с точки зрения
промышленного производства – Аргентина, Уругвай, Чили, Бразилия,
Мексика. Уже существовало – фабричное правительство. Пролетариат не
менее 1/3 всего населения. Отсутствует тяжелая промышленность.
Спецификой и основной особенностью стран ЛА является наличие латифундий.
(Носили разнообразные формы, некоторые носили товарный,
капиталистический характер, некоторые феодальный характер. Многоукладная
экономика (с капиталистическими отношениями сокращаются классические
феодальные формы (латифундии) и общинные формы землевладения).
Сочетание традиционных форм с новыми вело к <u>консерватизму экономики</u>.
§ фабрично-заводские формы труда,
§ западноевропейские монополии (их сочетание),
§ докапиталистические формы организации экономики,
§ сложность в социальной структуре,
§ преобладание консервативных идеологий.
<u>Роль иностранных инвестиций</u>. Начались в 19 в. – Англия.
После Первой мировой войны основные инвестиции шли от США. Отношение к
США до сих пор неоднозначно. Благодаря США в ЛА появляются ж/д,
электростанции, школы, больницы, крупные предприятия, автомобили. Деньги
давались под %. Сегодня ЛА имеет огромный долг перед США.
Формы взаимодействия США со странами ЛА эволюционировали в первой
половине 20 в.
Рузвельт – политика «большой дубинки» (???). Строительство
военно-морской базы в Гуантанамо.</span>
<span>У цей період українська культура розвивалася в надзвичайно складних умовах. Більша частина українських земель знаходилася у складі Литовської та Польської держав. Разом з тим XIV-XVI ст. - це час подальшого формування українського народу, активізація його боротьби проти польсько-литовського панування, поява на історичній арені України такого самобутнього в політико-культурному контексті явища, яким було українське козацтво. Тому головним питанням культурного життя цієї доби було національне питання. У XV ст. відроджується народний героїчний епос України у формі історичних пісень і дум. Це було продовженням, але на вищому рівні, епічних давньоруських традицій (билин). Архітектура XIV - середини XVI ст. базувалась переважно на традиціях давньоруської епохи. Для цього періоду характерною є поступова кристалізація національних рис архітектурного будівництва і поява не тільки церковних, але й світських будівель з каменю. Формується український стиль дерев'яних церков - трибанних і п'ятибанних з традиційним чітким поділом церкви на три частини: вівтар, власне церкву та "бабинець". Вікнам і дверям надавали характерної шестикутної форми. В XIV-XV ст. в містах. Західної України будуються церкви перехідного типу, які поєднують візантійський стиль з елементами готичного і романського. Деякі церкви, особливо ті, що стояли поза межами укріплень, у неспокійну добу постійної татарської загрози, феодальних усобиць і війн брали на себе функції фортець (на мал. - церква-твердиня у Сутківцях на Поділлі, 1476). У вигляді фортець часто будувалися й православні монастирі, такі як Дерманський, Уневський, Межирічанський та ін.). Готичний стиль поширюється в Галичині у XIV ст. Найбільшими будівлями цього стилю були католицькі костели у Львові (кінець XIV-XV ст.) та Перемишлі (XV ст.). Образотворче мистецтво у цей період досягло значних вершин. Польські королі XIV-XV ст., першими з яких були Казимир Великий та Ягайло доручали саме "руським" майстрам розписувати фресками найголовніші храми в Польщі. У фресковий розпис проникають народні й світські мотиви, пов'язані з раннім Ренесансом, хоча в цілому пам'ятки монументального фрескового живопису XIV - середини XVI ст. присвячені виключно релігійній тематиці (див. на мал. фрагмент фрески "Христос на суді перед Кайафою" з каплиці Чесного хреста в тогочасній столиці Польського королівства Кракові роботи невідомих галицьких майстрів, 1470). До кращих зразків тогочасного фрескового малярства відносяться сюжети-композиції "Різдва Христового" й "Успіння Богородиці" (до яких введено побутові та краєвидні мотиви) стінопису Кирилівської церкви в Києві (XIV ст.), Вірменської церкви у Львові (XIV-XV ст.). Продовженням і розвитком давньоруської культури було літописання. До найзначніших літописів тієї доби слід віднести "Короткий Київський літопис" XIV-XVI ст. і так звані "литовські" або "західноруські" літописи. стотний вплив на початок українського книгодрукування справило виникнення наприкінці XV ст. східнослов'янського кириличного друкарства у Кракові та Чорногорії. Так, у 1483-1491 р. у друкарні Швайпольта Фіоля в КракЬві кириличним шрифтом були надруковані церковні книги "Часословець", "Псалтир", "Постова Тріодь" і "Квітна Тріодь".Найвидатнішою пам'яткою української літератури такого роду є вже згадуване "Пересопницьке Євангеліє</span>
Но не только и это
главным событием называют потому.
Что после революции началась эпоха индустриализации!
У греков и у египтян были свои боги и герои
Причина первой русской революции 1905 - 1907 гг. - обострение внутриполитической обстановки. Социальная напряженность была спровоцирована пережитками крепостничества, сохранением помещичьего землевладения, отсутствием свобод, аграрным перенаселением центра, национальным вопросом, быстрым ростом капитализма, неразрешенностью крестьянского и рабочего вопроса. Поражение в русско-японской войне 1904-1905 гг. и экономический кризис 1900-1908 гг. усугубили ситуацию.
<span />
