Перед і бо то складносурядне речення, а після теж, бо здається це вставне слово, яке завжди виділяють комами
Привіт Стифане як у тебе справи ? привіт Катю добре а в тебе що нове
Стифане я хочу тебе запитати
Прощо Катю?
А що ти вмієш робити ?
Я багато чого знаю
а зідки?
мене навчив мій батько а ти що вмієш?
мене теж мама багато чого вчила ,прасувати, підмітати , витирати пил.
а я вмію робити стулчики а ще ми з батьком тепер ядемо фарбувати паркан дозустрічі Катю
ДОЗУСТРІЧІ СТИФАНЕ
Моє місто Бердичів дуже гарне та мальовниче місто. В Бердичеві дуже гарні архітектурні споруди, церкви, храми та просто гарні будинки. Саме в цьому місті народились багато талановитих та відомих людей, письменники, відомі літературні діячі, архітектори. В Бердичеві дуже гарна весна, все вкрилося бруньками та у повітрі літає запах квітів та весіннього настрою!
У Бердичеві дуже гарні та добрі люди, вони всі з задоволенням допоможуть тобі, щось підкажуть. Саме в Україні більшість людей це добрі та співчутливі люди, їм цікаві не тільки свої проблеми а й чужі, вони не байдужі та відкриті до нових знайомств.
У Бердичеві також є різні культурні пам'ятки: Бердичевський історичний музей, музей Джозефа Конрада та різні чудові пам'ятники.
Якщо ви завітаете у чудове місто Бердичів, то вам обов'язково там сподобається, це місто підкорити ваше серце і ви довго не захочете від'їжджати!
Розмовляти , розмовний,розмовляють
У людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. І усі вони засновані на любові людини до людини. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. І воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «Людина людині вовк». Але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. Для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. Потрібно бути щирим гуманістом. Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. Та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
Легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. Легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. Легко бути добрим, допомагаючи молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. І як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. І ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за допомогу. Адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. Тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. А може зненавидить, хто знає.
Важко допомагати тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй допомозі або твбїй поблажливості. Іноді бути милосердним нестерпно важко. І, зрозуміло, це дано не кожному. І мені навіть здається — тільки обраним.